Paul-Emile a des fleurs - Lynda Lemay

Lynda Lemay

Paul-Émile A Des Fleurs

Laissez la donc tranquille

Laissez la donc dormir

Retirez vos aiguilles

Laissez la donc partir

C’est l’ciel et vos machines

Qui tirent chacun d’leur bord

Qui sont là qui s’obstinent

C’est à qui sera l’plus fort

Laissez la donc j’vous jure

C’est elle la meilleure

Elle soigne mes blessures

Mieux qu’un troupeau de vos docteurs

Arrêtez donc d’vous battre

Laissez la donc mourir

Retirer vos salles pattes

Arrêtez de la retenir

Lâchez donc les veines

C’est pas votre mère à vous

C’est pt'être même plus la mienne

J’la reconnais plus du tout

Elle sait déjà par c?

ur

Toutes sortes de p’tits poèmes

Qui finissent par «amen»

Faut bien qu’elle voit l’seigneur

Depuis l’temps qu’elle s’prépare

Pour être belle pour lui

Gâchez pas son départ

Si faut que ce soit pour aujourd’hui

Laissez la donc tranquille

Laissez la donc rêvez

Elle rêve à Paul-Émile

J’en suis persuadée

Et bon dieu quelle tristesse

Voyez comme elle s’ennuie

Des blagues et des caresses

D’son Paul-Émile chéri

Attendez donc un peu

Serrez pas vos aiguilles

Elle manquera pas à dieu

Autant qu’elle manque à sa famille

La laissez pas tranquille

La laissez pas s'éteindre

Comme j’connais Paul-Émile

Y’va allez la rejoindre

Mais ranimez la donc

Mais faîtes donc quelque chose

Gonflez lui les poumons

Augmentez lui ses doses

Relevez lui les paupières

Elle a la trouille du noir

Réveillez ma pauv’mère

Elle va faire un cauchemar

Cognez lui sur le c?

ur

Mais faîtes la réagir

Paul-Émile a des fleurs

Il veut les lui offrir

Лінда Лемей

Поль-Еміль має квіти

Тож залиш її в спокої

Тож дайте їй спати

Видаліть свої голки

Тож відпусти її

Це небо і ваші машини

Які тягнуть кожного за свій край

Хто там наполягає

Це хто буде найсильнішим

Залиште це, я клянусь

Вона найкраща

Вона лікує мої рани

Краще, ніж стадо ваших лікарів

Тому припиніть боротися

Тож нехай вона помре

Приберіть свої лапи

Перестань стримувати її

Так відпустіть вени

Вона не твоя мати

Можливо, це вже навіть не моє

Я її взагалі не впізнаю

Вона вже знає про це?

ур

Всілякі маленькі вірші

що закінчується на "амінь"

Вона повинна побачити лорда

З того часу, що вона готується

Щоб була для нього красива

Не зіпсуйте його від'їзд

Якщо це має бути сьогодні

Тож залиш її в спокої

Нехай вона мріє

Вона мріє про Поля-Еміля

Я в цьому переконаний

І боже, як сумно

Подивіться, як їй нудно

Жарти та обійми

Від його коханої Поля-Еміля

Тож почекай трохи

Не затягуйте голки

Бог не сумуватиме за нею

Наскільки її родина сумує за нею

Не залишайте її одну

Не дозволяйте йому зникати

Як я знаю Поля-Еміля

Приєднуйтесь до неї

Але тоді оживіть її

Але зробіть щось

Надуйте його легені

Збільште його дози

Підніміть йому повіки

Вона боїться темряви

Розбуди мою бідолашну матір

Їй буде кошмар

Вдарив його в серце

ур

Але змусити її відреагувати

Поль-Еміль має квіти

Він хоче віддати їх їй