J'ai fait mon lit - Lynda Lemay

J’ai fait mon lit

J’ai tiré les rideaux

Et j’ai presque souri

Tellement c’tai beau

J’ai pas dormi longtemps

Enfin, pas comme il faut

J’ai des soucis, j’ai trop d' boulot

Et je souris malgré l' retard

J’ai fait mon lit malgré qu' ce soir

Je vais défaire le lit qu' j’ai fait

Et le refaire le jour d’après

Y a mon mari qui est là

Déjà debout, y vient à moi

Il me fait un bisou

J’entends déjà l' trousseau

Qui fait chanter les clés

Celle de l’auto

Celle de l’entrée

Il dit «à ce soir» tendrement

Et il embrasse les enfants

Et le voilà déjà parti

Et nous voilà déjà sans lui

On fait sa vie d' son mieux

On met d' l’amour en banque

On en retire un peu

Si la vie est clémente

Lorsque l’on devient vieux

Et que la vie qu’on a

Elle se défait comme ça

Comme se défont les draps

Lorsque la nuit s’abat

Faut pas s' poser d' questions

Croire au soleil qui brille

Sur l’horizon, sur la famille

Si on cherche à saisir

On va devenir fou

On pourrait s' dire

Qu' ça vaut pas l' coup

On fait son lit et puis c’est tout

Même si la nuit l' met sens d’ssus-d'ssous

On collectionne des heures, des jours

Des fleurs, des tonnes de mots d’amour

De mauvais jours viendront

Peut-être que mon époux

Ne me donnera plus mon bisou

Et j’entendrai l' trousseau

Qui f’ra chanter les clés

Celles de là-haut

Près du clocher

Et j’embrasserai les enfants

Les consolerai tendrement

De le savoir déjà parti

De nous savoir déjà sans lui

J’ai fait mon lit

J’ai passé le plumeau

Et j’ai presque souri

Tellement c' tait beau

Mais la poussière, je sais

Retombera bientôt

Sur le buffet, sur les bibelots

Et je souris malgré qu' la vie

Ça tourne en rond, ça nous salit

Je vais défaire le lit qu' j’ai fait

Et le refaire le jour d’après

Я застелила ліжко

Я засунув штори

І я майже посміхнувся

Так гарно

Я не довго спав

Ну, не правильно

У мене є турботи, у мене забагато роботи

І я посміхаюся, незважаючи на затримку

Я застелила ліжко, незважаючи на сьогоднішній вечір

Я розстелю постіль

І повторіть це на наступний день

Там є мій чоловік

Вже встаєш, ти прийдеш до мене

Він дає мені поцілунок

Я вже чую штанину

Хто змушує ключі співати

Той автомобіль

Той, що біля входу

Він ніжно каже «до зустрічі».

І він цілує дітей

А там його вже немає

І ось ми вже без нього

Ми робимо все можливе

Ми поклали любов у банк

Ми трохи виходимо з цього

Якщо життя добре

Коли постарієш

І життя, яке у нас є

Вона так розпадається

Як листи розклеєні

Коли настане ніч

Не задавайте питань

Вірте в сонце, що світить

На горизонті, на родині

Якщо ми прагнемо осягнути

Ми зійдемо з розуму

Ми могли б сказати

Що воно того не варте

Застилаємо йому ліжко, і все

Навіть якщо ніч перевертає все з ніг на голову

Збираємо години, дні

Квіти, тонни слів любові

Прийдуть погані дні

Можливо мій чоловік

Більше мене не цілувати

І я почую брюки

Хто змусить співати ключі

Ті, що там нагорі

Біля дзвіниці

І я буду цілувати дітей

Тішить їх ніжно

Щоб знати, що це вже немає

Щоб уже пізнати нас без нього

Я застелила ліжко

Я пройшов повз пір’яну терку

І я майже посміхнувся

Це було так красиво

Але пил, я знаю

Скоро повернеться

На сервант, на дрібнички

І я посміхаюся, незважаючи на життя

Воно ходить по колу, це бруднить нас

Я розстелю постіль

І повторіть це на наступний день