Mes plus belles vacances - Lynda Lemay

J’veux pas m’en aller, j’sais pas ou j’men vais mais j’me sent partir,

j’me sens défaillir

J’sais pas s’qui m’attend, j’veux voir vos sourire, j’veux retenir longtemps

mon dernier soupir

J’ai peur d’aller là où il y aurait personne

Où il ferait froid

J’ai peur du long somme

Prenez ma main fort, j’ai peur d’aller voire le pays des morts

J’ai du mal a croire a toutes ses histoires que l’on m’a apprises

On perçoit la gloire et qu’sa nous suffise

Je suis sans pardon

J’ai fuis les église et j’reve d’un lampion dans ma santé grise

J’veux pas dire adieux à tous ceux que j’aime

J’suis mal dans mon pieux

Mais j’me bat quand même

J’veux pas vous quitter mais j’me sent partir j’veux pas qu’vous m’voyez

jusqu’au bout souffrir

J’veux pas m’en aller, j’veux juste guérir

Mais j’suis condamné, c’est c’qu’on viens d’me dire

Alors j’vous en pris, croyez aux miracles

Mangez des hosties ou jeuner jusqu'à pâques

Mais sauvez ma vie, j’veux pas qu’mon heures sonnes

Moi j’ai pas finie encore mon automne

J’veux jouer avec vous, sauter dans les feuilles

Je n’veux pas du tout franchir le grand seuil

Venez me parler même si j’vous oublis

Même si vous m’souhaitez l’ultime répis

Qui n’aurais pas peur de s’perdre la bas

Moi j’pris le seigneur

Mais, mais j’le connais pas

J’veux pas m’en aller mais je vous vois bien

Doucement me guider vers ce long chemin

Qui mène pas du tout à notre maison

Se s’ra pas chez nous ma destination

J’sais bien qu’j’ai pas l’choix

Dites moi qu’c’est OK

Qu’on s’retrouvra

J’veux qu’vous m’promettiez que le ciel est doux

Comme du sable fin

Dites moi qu’au mois d’aout

Je prendrais enfin mes plus belles vacances

Celles dont j’ai besoin

Celles qui je pense vous ferons du bien

J’veux pas m’en aller mais j’vous fait confiance

Ma vie est usée, les vôtres commencent

Prenez ma main forte c’est maintenant ou rien

Sachez qu’j’entend l’heure de ce que retiens

Le silence tiède de vos bouches clauses

Vos visages raides et vos cernes mauves

Vos visages ternes mais tellement présent

Qu’ils me disent je t’aime

Sans le dire vraiment

Sachez que j’entends

C’que vous regretterez d’avoir de mon vivant

Jamais prononcé …(x2)

Я не хочу йти, я не знаю, куди я йду, але я відчуваю, що йду,

Я відчуваю непритомність

Я не знаю, що мене чекає, я хочу побачити твою посмішку, я хочу протриматися довго

мій останній подих

Я боюся йти туди, де нікого немає

де було б холодно

Я боюся довгого сну

Тримай мене за руку, я боюся йти навіть у землю мертвих

Мені важко повірити в усі його історії, яким мене навчали

Ми сприймаємо славу, і цього нам достатньо

Я невблаганний

Я втік з церкви і мрію про ліхтар на моєму сірому здоров’ї

Я не хочу прощатися з усіма, кого люблю

Я поганий у своїй купі

Але я все одно борюся

Я не хочу залишати тебе, але я відчуваю, що іду, я не хочу, щоб ти мене бачив

до кінця страждати

Я не хочу йти, я просто хочу вилікуватися

Але я приречений, так мені щойно сказали

Тому, будь ласка, вірте в чудеса

Їжте хости або постіть до Великодня

Але врятуй мені життя, я не хочу, щоб мій годинник пробивав

Я ще не закінчив свою осінь

Я хочу з тобою грати, стрибати в листі

Я зовсім не хочу переступати великий поріг

Ходи поговори зі мною, навіть якщо я тебе забуду

Навіть якщо ви бажаєте мені остаточної передишки

Хто б не боявся там заблукати

Я взяв лорда

Але, але я його не знаю

Я не хочу йти, але я тебе добре бачу

Ніжно проведи мене цією довгою дорогою

Що зовсім не веде до нашого будинку

Ми не будемо моїм пунктом призначення

Я добре знаю, що у мене немає вибору

Скажи мені, що все гаразд

Що ми знову зустрінемося

Я хочу, щоб ти пообіцяв мені, що небо солодке

Як дрібний пісок

Скажи мені, що в серпні

Я нарешті візьму свій найкращий відпочинок

Ті, які мені потрібні

Ті, які, на мою думку, підуть тобі на користь

Я не хочу йти, але я довіряю тобі

Моє життя зношено, твоє починається

Візьми мою сильну руку, зараз або нічого

Знай, що я чую час про те, що пам'ятаю

Тепла тиша твоїх уст

Ваші жорсткі обличчя і ваші фіолетові кола

Ваші нудні обличчя, але такі присутні

Нехай вони скажуть мені, що я люблю тебе

Справді не кажучи

Знай, що я чую

Про що ти пошкодуєш за мого життя

Ніколи не вимовляється...(x2)