Le Traité de solitude - Lynda Lemay

J’ai pris ton stylo

J’ai pris un moment

J’ai mordu ma lèvre au sang

J’avais le cœur gros comme un firmament

Gros comme mes rêves d’avant

Penchée sur la page sans rature

Rédigée par la secrétaire

D’une firme aux 4 noms

Aux consonances étrangère

Penchée sur la ligne de signature

Le geste en suspension

L encre levé prête à fuir

Une crampe dans le creux de la main

Et une autre dans les reins

Je savais plus mon nom

Découpé du tien

Étourdis par mon chagrin

Penchée sur cette feuille au allure de testament manigancé

Qu’on fait signer a de pauvre gens faible et dérouté

Je perdais la raison

Je cherchais la façon de te haïr

L’encre prête à tout salir

Le poignet crispé

J’ai relevé ma manche

Ma main moite était toute blanche

J’ai regardée le papier les phrases était flou

J’ai sentie flancher mes genoux

Fallait il que je signe a l’envers

Ce que j’avais signé a l’endroit

Une petite griffe en antidote

A celle du vieux contrat

D’attendais ma goutte encre

Pareil comme on attend noël

L’impatience plein les semelles

J’ai levée les yeux

Jusqu’a dans tes yeux

Je t’ai fixée une bonne fois

Pour voir ce qui me restait espoir

J’ai mis ton stylo

Sur le papier rude

Le traitée de solitude

J’ai signée mon nom

A coté du tien

Je me suis forcée la main

Ta repris ton stylo

Puis ton document

C'était l’heure de se dire au revoir

Mais on savait plus trop comment

Ta pris ton manteau

Ta pris un moment

Ta mordu ta lèvre au sang

T’avais l’air émue

Comme les yeux dans l’eau

J’ai surement mal vu

Surement

Я взяв твою ручку

Я знайшов момент

Я закусив губу до крові

Моє серце було велике, як небосхил

Великий, як мої мрії раніше

Нахиливши сторінку, не стираючи

Написано секретарем

Від фірми з 4 назвами

іноземне звучання

Нахилившись над лінією підпису

Призупинений жест

Підняті чорнило готові до витоку

Судома в долоні

І ще одна в нирках

Я більше не знав свого імені

Вирізати зі свого

Приголомшений моїм горем

Схилившись над цим аркушем, схожим на надуману волю

Що ми змушуємо бідних слабких і розгублених людей підписувати

Я сходив з розуму

Я шукав спосіб ненавидіти тебе

Чорнило готове забруднити все

Стиснуте зап'ястя

Я закатав рукав

Моя спітніла рука була вся біла

Я подивився на папір, речення були розмитими

Я відчув, як мої коліна піддаються

Чи довелося мені підписатися догори ногами

Те, що я підписав перед

Маленький кіготь як протиотрута

Що стосується старого договору

Чекав моєї краплі чорнила

Ніби ми чекаємо Різдва

Нетерпіння переповнює підошви

Я подивився вгору

До ваших очей

Я вас виправив одного разу

Щоб побачити, на що я залишив надію

Я поклав твою ручку

На грубому папері

Трактат про самотність

Я підписав своє ім'я

Поруч із вашим

Я змусив руку

Ти забрав свою ручку назад

Потім ваш документ

Настав час прощатися

Але ми не знали як

Ти взяв своє пальто

Вам знадобився час

Ти закусив губу до крові

Ви виглядали зворушеними

Як очі у воді

Я, мабуть, побачив неправильно

Звичайно