La Centenaire - Lynda Lemay

Ca fait cent longs hivers

Que j’use le même corps

J’ai eu cent ans hier

Mais qu’est-ce qu’elle fait la mort

J’ai encore toute ma tête

Elle est remplie d’souvenirs

De gens que j’ai vus naître

Puis que j’ai vus mourire

J’ai tellement porté d’deuils

Qu’j’en ai les idées noires

J’suis là que j’me prépare

Je choisis mon cercueil

Mais l’docteur me répète

Visite après visite

Qu’j’ai une santé parfaite

Y’est là qu’y m’félicite

J’ai vu la Première guerre

Le premier téléphone

Me voilà centenaire

Mais bon, qu’est-ce que ça me donne

Les grands avions rugissent

Y’a une rayure au ciel

C’est comme si l'éternel

M’avait rayée d’sa liste

Ca fait cent longd hivers

Que j’use le même corps

J’ai eu cent ans hier

Mais qu’est-ce qu’elle fait la mort

Qu’est-ce que j’ai pas fini

Qu’y faudrait que j’finisse

Perdre un dernier ami

Enterrer mes petits-fils?

J’ai eu cent ans hier

Ma place est plus ici

Elle est au cimetière

Elle est au paradis

Si j’mertais l’enfer

Alors c’est réussi

Car je suis centenaire

Et j’suis encore en vie

Moi j’suis née aux chandelles

J’ai grandi au chaudron

Bien sûr que j’me rappelle

Du tout premier néon

J’ai connu la grande crise

J’allais avoir 30 ans

J’ai connus les églises

Avec du monde dedans

Moi j’ai connu les cheveaux

Et les planches à laver

Un fleuve beau

Qu’on pouvait se baigner

Moi j’ai connu l’soleil

Avant qu’y soit dangereux

Faut-il que je sois veille

Venez m’chercher, bon dieu

J’ai eu cent ans hier

C’est pas qu’j’ai pas prié

Mais ça aurait tout l’air

Que dieu m’a oubliée

Alors j’ai des gardiennes

Que des nouveaux visages

Des amies de passage

Payées à la semaine

Elles parlent un langage

Qui n’sera jamais le mien

Et ça m’fait du chagrin

D’avoir cinq fois leur âge

Et mille fois leur fatigue

Immobile à ma fenêtre

Pendant qu’elles naviguent

Tranquilles sur internet

C’est vrai qu’j’attends la mort

Mais c’est pas qu’j’sois morbide

C’est qu’j’ai cent ans dans l’corps

Et qu’j’suis encore lucide

C’est que je suis avide

Mais qu’y a plus rien à mordre

C’est au’mon passé déborde

Et qu’mon avenir est vide

On montre à la télé

Des fusées qui décollent

Est-ce qu’on va m’expliquer

Ce qui m’retient au sol

Je suis d’une autre école

J’appartiens à l’histoire

J’ai eu mes années folles

J’ai eu un bon mari

Et quatre beaux enfants

Mais tout l’monde est parti

Dormir au firmament

Et y’a qui moi qui veille

Qui vis, qui vis encore

Je tombe de sommeil

Mais qu’est-ce qu’elle fait la mort

Це була сотня довгих зим

Що я використовую те саме тіло

Мені вчора виповнилося сто

Але що робить смерть

У мене ще вся голова

Воно наповнене спогадами

З людей, яких я бачив народженими

Відколи я бачив її смерть

Я так оплакував

Що в мене чорні думки

Я тут, готуюся

Я вибираю свою труну

Але лікар повторює мені

Відвідування за візитом

Щоб у мене було ідеальне здоров’я

Ось він і вітає мене

Я бачив Першу війну

Перший телефон

Мені сторіччя

Але гей, що це дає мені

Ревуть великі літаки

На небі є смуга

Ніби вічне

Викреслив мене зі свого списку

Це була сотня довгих зим

Що я використовую те саме тіло

Мені вчора виповнилося сто

Але що робить смерть

Чого я не закінчив

Що я маю закінчити

Втратити останнього друга

Поховати моїх онуків?

Мені вчора виповнилося сто

Мого місця тут уже немає

Вона на кладовищі

Вона на небі

Якби я вбив пекло

Так що це успішно

Бо я столітній

А я ще живий

Я народився при свічках

Я виріс у казані

Звичайно, пам'ятаю

З першого неону

Я знав велику кризу

Мені мало бути 30

Я знав церкви

З людьми всередині

Я знав коней

І пральні дошки

Прекрасна річка

Щоб ми могли купатися

Я, я знав сонце

Поки це не стане небезпечним

Чи маю я бути неспанним

Прийди, візьми мене, Боже добрий

Мені вчора виповнилося сто

Справа не в тому, що я не молився

Але здавалося б

той бог мене забув

Тож у мене є няні

Які нові обличчя

Повз друзі

Оплачується щотижня

Вони розмовляють мовою

Хто ніколи не буде моїм

І це мене засмучує

Бути в п’ять разів старшими за них

І в тисячу разів їхня втома

Нерухомий біля мого вікна

Як вони орієнтуються

Тихо в Інтернеті

Це правда, що я чекаю смерті

Але справа не в тому, що я хворобливий

Це те, що мені сто років у своєму тілі

І я все ще розумний

Справа в тому, що я жадібний

Але гризти вже нічого

Ось де моє минуле переповнює

І моє майбутнє порожнє

Ми показуємо по телевізору

зліт ракет

Ти збираєшся пояснити мені

Що мене стримує

Я з іншої школи

Я належу до історії

У мене були свої божевільні роки

У мене був хороший чоловік

І четверо прекрасних дітей

Але всі пішли

Спати на небосхилі

І ось я дивлюся

Хто живе, хто ще живе

я заснув

Але що робить смерть