L'Adolescent X - Lynda Lemay

C’est sous les coups de feu et en dessous des flammes

C’est en dessous de ceux qui ont tenu les armes,

qu’on s’est cachs

Car la peur tait bleue et le ciel tait ple

Car le monde tait vieux et la guerre, mondiale, on s’est

cachs

Car on avait le choix et perdu le moral

Car on avait le doigt qui donnait le signal, on s’est cachs

En dessous des enfants qui ont vers des larmes

En dessous de ce vent qui a teint le drame, on s’est cachs

Un trou dans la plante en dessous de la tempte

L’abri, prison des rves, passions qui crvent

Raison qui tourne la folie

L’abri, se change en pige, Dieu nous protge

On a assassin la vie

C’est en dessous d’un fleuve qui a coul rouge

C’est lui qu’on s’abreuve et grce lui qu’on bouge,

on a gagn

C’est en dessous du champ de cendres et de poussires

Qui n’offre de moisson qu’un souvenir d’hier, on a gagn

C’est en dessous du plus norme des dserts

C’est au fond d’un cratre et loin de la lumire, qu’on a gagn

Un trou dans la plante en dessous de la dfaite

On est vivants, les survivants

Qu’est-ce qu’il nous reste en attendant

Qu’est-ce qu’on attend, pourquoi j’ai froid

J’ai peur

C’est en dessous du front, en dessous des paupires

Qu’on a cach profond un peu trop de colre, on est tout seul

Dans un abri du corps on a ligot l’me

Et puis face la mort, voil qu’on la rclame, on est tout seul

Comme un trou dans la tte ds qu’on touche la gchette

Це під пострілами і під полум’ям

Це нижче тих, хто тримав зброю,

що ми сховали

Бо страх був блакитним, а небо бліде

Бо світ був старий і війна, світ, ми

прихований

Бо ми мали вибір і втратили дух

Оскільки у нас був сигнальний палець, ми сховалися

Внизу діти, що лили сльози

Під цим вітром, який забарвлював драму, ми ховалися

Діра в рослині під штормом

Притулок, в'язниця мрій, пристрасті, що вмирають

причина, яка перетворюється на божевілля

Притулок, перетворюється на пастку, бережи нас Боже

Ми вбили життя

Це під річкою, що бігла червоною

Саме його ми п'ємо і завдяки йому рухаємося,

ми виграли

Це під полем попелу й пилу

Хто не пропонує врожаю, крім спогадів про вчорашній день, ми перемогли

Це нижче найвищого рівня пустель

Саме на дні кратера і далеко від світла ми виграли

Яма в рослині нижче ураження

Ми живі, що вижили

Що нам тим часом залишається

Чого ми чекаємо, чому мені холодно

Я боюся

Це нижче чола, нижче повік

Що ми глибоко приховали занадто багато гніву, ми зовсім одні

У притулку тіла ми зв'язали душу

А потім перед обличчям смерті, ось ми стверджуємо це, ми зовсім самотні

Як дірка в голові, як тільки натиснеш на спусковий гачок