Jumelle - Lynda Lemay

Si tu n'étais pas là

Je ne serais pas moi

Je ne ferais qu’un pas et je serais perdue

Si tu n’existais plus

Toi qui étais déjà

Dés l’ultime début

Blottie tout contre moi

Si tu n'étais plus là

Pour me dire en tes mots

Le cours de mon combat

Moi, je serais K. O

J’ai tant besoin de toi

Pour savoir qui je suis

Oui, dés que tu t’en vas

Je ne suis qu’une demie

T’es plus que ma famille

T’es plus que mon amie

Chaque fois que tu sourcilles

Mon front tressaille aussi

T’as beau m’tourner le dos

Je lis dans tes soupirs

Je sais quand ton sourire

Dissimule un sanglot

T’as besoin de mots

Pour tout me raconter

T’as besoin d’parler

Je t’entends déjà trop

Car tu bats la chamade

En plein dans ma poitrine

Je grandis comme un arbre

Ancré à tes racines

Si tu n'étais pas là

Je n’le serais pas non plus

Car c’est la même fois

Que l’on nous a conçues

On vient du même amour

Et des mêmes douleurs

Et c’est peut-être pour ça

Qu’on s’connait par cœur

Dans les conversations

Les mêmes maladresses

Et quand on d’mande pardon

On s’croirait à la messe

Comme à la fin du même

Je vous salue Marie

En train de dire amen au

Même moment précis

T’es plus que mon écho

Tu es mon harmonie

Tu es c’que j’ai d’plus beau

T’es plus que mon amie

S’il manquait un morceau d’mon

Pauvre squelette

Tu t’arracherais la peau pour me

Tendres les restes

Tu m’prêterais ton sang comme on

Prête une veste

Pour me tenir au chaud

Pour qu'à tout prix je reste

On est du même berceau

De la même planète

Du même ventre gros

D’avoir porté deux êtres

Qui étaient déjà nous

Déjà inséparables

Deux petits cœurs jaloux

Aujourd’hui sur leurs gardes

Lorsqu’arrive un amant

Lorsque tombe une frontière

Au milieu du courant

De notre belle rivière

Lorsqu’un peu je te perds

Aux mains d’un malheureux

Qui n’connaît pas le tiers de

C’que t’as d’plus précieux

Lorsqu’arrive un amant et qu’un

Peu tu t’en vas

Vivre normalement

Vivre à l'écart de moi

Je me sens minuscule me revoilà demie

J’ai mal a notre bulle

J’en veux à tes maris

De me prendre un instant

Ce qui me reviendra

Il vient toujours un temps où les

Hommes sont las

De te sentir soudée à quelqu’un

D’autre qu’eux

De me voir dans tes yeux

De nous savoir liées

Par cette chose étrange

Qui fait que nos deux cœurs

Sont le fruit d’un mélange

Tu es plus que ma sœur

Tu seras toujours celle

Qui me décodera

Oui, je suis ta jumelle et c’est plus fort

Qu’on croit

Si tu n'étais pas là

Je ne serais pas moi

Je ne ferais qu’un pas

Et je trébucherais

Si tu n'étais plus là

Toi, mon si doux reflet

Que ferais-je de mes bras

Que ferais-je de tes traits?

Nos veines sont cousues

Nous n’sommes que fusion

Il n’y a pas d’issue

C’est presque une prison

Nos âmes enchaînées

Ne tentent d'évasion

Que des histoires ratées

Que de courtes passions

Qui n’auront jamais pu

Dénouer ces mystères

Qui tendent nos tissus

Qui tressent nos artères

Tu t’abreuves à ma source

Et je bois à la tienne

On est de la même pousse

On est du même germe

Et c’est fou comme je t’aime

Якби вас там не було

Я б не був мною

Я б зробив лише один крок, і я б загубився

Якби тебе більше не існувало

Ви, які вже були

З самого початку

Притиснись до мене

Якби вас там уже не було

Сказати мені своїми словами

Хід мого бою

Я б був нокаутований

ти мені дуже потрібен

Щоб знати, хто я

Так, щойно ти підеш

Я лише наполовину

Ти більше, ніж моя сім'я

Ти більше, ніж мій друг

Кожен раз, коли ти хмуришся

Моє чоло теж тремтить

Ти можеш повернутись до мене спиною

Я читаю твої зітхання

Я знаю, коли твоя посмішка

Приховати ридання

Тобі потрібні слова

Щоб мені все розповісти

тобі треба поговорити

Я вже чую тебе

Тому що ти маєшся

Прямо в моїх грудях

Я росту, як дерево

Прив’язаний до твого коріння

Якби вас там не було

Я б теж не був

Тому що це той самий час

Що ми були розроблені

Ми походимо від однієї любові

І ті ж болі

І, можливо, тому

Що ми знаємо один одного напам’ять

У розмовах

Така ж незграбність

І коли ми просимо вибачення

Відчувається маса

Як і в кінці того ж

Я вітаю тебе, марі

Сказати амінь

Той самий точний момент

Ти більше, ніж моє відлуння

Ти моя гармонія

Ти мій найкрасивіший

Ти більше, ніж мій друг

Якби шматочок мого був відсутній

бідний скелет

Ти б зірвав свою шкіру за мене

Ніжні залишки

Ти б позичив мені свою кров, як і ми

Позичи куртку

Щоб мені було тепло

Щоб за всяку ціну я залишився

Ми з однієї колиски

З тієї ж планети

Від того ж великого живота

Мати на собі дві істоти

Ким ми вже були

Вже нерозлучні

Два ревниві сердечка

Сьогодні на сторожі

Коли приходить коханець

Коли впаде кордон

Середній потік

Про нашу прекрасну річку

Коли трохи я тебе втрачаю

В руках нещасного

Хто не знає третього з

Те, що ти тримаєш найдорожче

Коли приходить коханець і а

Мало хто виходить

Живи нормально

Живи подалі від мене

Я відчуваю себе крихітною, я знову наполовину

Я пошкодив наш міхур

Я звинувачую ваших чоловіків

Щоб взяти мені хвилинку

Що до мене повернеться

Завжди настає час, коли

чоловіки втомлені

Відчуватися близьким до когось

крім них

Бачити мене в твоїх очах

Щоб знати, що ми споріднені

Через цю дивну річ

Хто створює наші два серця

Є результатом суміші

Ти більше, ніж моя сестра

Ти завжди будеш єдиним

Хто мене розшифрує

Так, я твій близнюк і він сильніший

що ми віримо

Якби вас там не було

Я б не був мною

Я б зробив лише один крок

І я б спіткнувся

Якби вас там уже не було

Ти, моє таке миле відображення

Що б я зробив зі своїми руками

Що б я зробив з вашими рисами?

Наші вени зашиті

Ми лише злиття

Виходу немає

Це майже в'язниця

Наші закуті душі

Не намагайтеся втекти

Тільки невдалі історії

Які короткі пристрасті

хто ніколи не міг

Розгадайте ці таємниці

Які розтягують наші тканини

Який заплітає наші артерії

Ви п'єте з мого джерела

І я п'ю за твою

Ми з однієї зйомки

Ми з одного зародка

І це божевілля, як сильно я тебе люблю