De tes rêves a mes rêves - Lynda Lemay

On a parcouru le chemin

De tes rêves à mes rêves

Tes doigts à mes seins

De ta bouche à mes lèvres

De la guerre à la trêve

Combien d' fois, mon amour

Combien d’aller-retour

Entre la haine et l’amour

Chaque fois, la route et ses chaos

Et ses roches et ses trous

M’arrachaient à ta peau

Me rej’taient sur tes g’noux

Me tatouaient sur ta joue

Combien de grands voyages

Pour autant de naufrages

Sur ce même rivage

Jusqu’au jour où j’ai dit: «Va t’en!

J’ai plus rien à blesser

Qui soit vierge de coups

J' suis fatiguée des kilomètres

Qu’on franchit pour être

À un plus mauvais bout»

J’ai dit: «Prends ta voiture de fortune

Et roule tant qu' tu voudras

Va t’en donc promettre ta lune

À une autre que moi»

J' croyais pas qu' t’allais m’obéir

À la lettre comme ça

J' t’ai regardé partir

En mourant tout bas

Sur la véranda

Brisée à des endroits

Que j' me connaissais pas

Entre mon coeur et tes bras

Les étoiles qu' j’avais dans l' regard

Et qui semblaient te plaire

Sont venues s'échouer

Comme des étoiles de mer

Sur l’estran désert

Le coeur comme un souv’nir

Le corps comme un grenier

J’ai eu peur d' m'écrouler

Je sais pas d' quelle manière

Comme poussée par le vent

J' me suis mise à poursuivre, en courant

Le nuage de poussière

Qu' ta voiture de misère

Faisait tourbillonner en filant

Puis j’ai crié: «Attends-moi j’arrive!

Je peux pas vivre sans toi

Et si c’est pas une vie de te suivre

Et bien ce s’ra c' que ce s’ra

T’as encore, dans les mains

La petite cuillère

Qui m' ramassait si bien

Quand j' m'écrasais par terre

T’as encore, dans les mains

La petite caresse

Qui m' ferait, comme un chien

Haleter d’allégresse"

Ah, ah, ah, ah

Ah, ah, ah, ah

Mais, bien sûr, t’as rien entendu

Et ton nuage et toi

Vous avez disparu

Et je suis restée là

Comme un cheval de bois

Qui ne berce plus personne

Et que l’on abandonne

Que l’on met au rebus

Un jour que j' me croyais mieux

Que j’allais au village

Et que c'était pluvieux

À deux nuages d’un orage

À faire taire les oiseaux

À deux pas du resto

Et à trois du garage

À deux doigts d’oublier

Perdue dans mon imperméable

Et dans quelques pensées

Comme: «C'est drôle dans le sable

Toutes ces traces de souliers»

Comme: «J' sais pas c' que j' vais foutre

De ma longue soirée»

Juste à coté de moi

Ce parfum agréable

Ces cheveux familiers

C'était… c'était toi

Et l’orage éclata

En même temps que le morceau de chair

Qui me servait de coeur

Et le vent se leva

En même temps qu’un éclair

Nous fìt tous les deux trembler de peur

J’ai dit: «Si tu viens pour les étoiles

Elles sont tombées dans la boue

Si t’es là pour me voir, j' te signale

Qu' y’a plus rien à voir du tout»

T’as dis: «J'ai parcouru

Les chemins de mes rêves

À des rêves qui n'étaient pas les tiens

J' voulais juste que tu saches, mon amour

Que ces foutus parcours

Ont toujours été vains»

Ah, ah, ah

Ah, ah, ah, ah

Alors j’ai dit: «Puisque t’es là

Viens donc prendre un café

Si tu veux, tu jett’ras

Quelques bûches au foyer

Ça nous réchauffera

Le temps que l’orage passe

Et que le feu s’embrase

Comme autrefois!»

Et c’est là qu' t’as baissé les yeux

Que t’as dit: «J' pourrai pas

Car, tu vois, y a un voeu

Que j’ai fait là-bas

Elle te ressemble un peu

Celle à qui j’ai dit: «Oui»

Ce petit «Oui"précieux

Que je n' t’ai jamais dit»

T’as ajouté qu’aussi

Elle prend bien soin du p’tit

Et qu' t’es déjà trop vieux, aujourd’hui

Pour réparer l’erreur

La pire de ta vie

Qui est celle d'être parti d’ici

Tu t’es mis à g’noux dans la vase

Pour me d’mander pardon

Le tonnerre m’a volé ta phrase

Et tu t’es levé d’un bond

Et t’es parti, l’air malheureux

Le pantalon tout sale

Et, au coin de mes yeux

Y’avait comme… des étoiles

Ми пішли стежкою

Від твоїх мрій до моїх мрій

Твої пальці до моїх грудей

З твоїх уст до моїх уст

Від війни до перемир'я

Скільки разів, моя любов

Скільки поїздок туди й назад

Між ненавистю і любов'ю

Кожен раз дорога і її хаос

І його скелі, і його діри

Вирвав мене з твоєї шкіри

Кинь мене на коліна

Зробила мені татуювання на твоїй щоці

Скільки великих подорожей

За таку кількість корабельних аварій

На цьому самому березі

До того дня, коли я сказав: «Іди геть!

Мені більше нічого боліти

Хто недоторканий

Я втомився від миль

Щоб ми перетиналися

У гіршому кінці"

Я сказав: «Візьми свій імпровізований автомобіль

І катайся скільки хочеш

Тож іди і обіцяй свій місяць

Комусь, крім мене"

Я не вірив, що ти підкоришся мені

Буквально так

Я спостерігав, як ти йдеш

Вмираючи низько

На веранді

Місцями зламаний

Що я сам не знав

Між моїм серцем і твоїми руками

Зірки, які в мене були в очах

І який, здавалося, сподобався вам

сіли на мілину

Як морська зірка

На березі пустелі

Серце як спогад

Кузов як горище

Я боявся впасти

Я не знаю, яким шляхом

Ніби гнаний вітром

Я почав гнатися, бігати

Хмара пилу

Чим ваша жалюгідна машина

Закрутився, як крутився

Тоді я крикнув: «Почекай мене, я йду!

Я не можу жити без тебе

І якщо це не життя слідувати за тобою

Ну так воно і буде

Ви все ще тримаєте в руках

Маленька ложечка

Хто мене так добре підібрав

Коли я впав на землю

Ви все ще тримаєте в руках

Маленька ласка

Хто б зробив мене, як собаку

Задихатися від радості"

Ах ах ах ах

Ах ах ах ах

Але, звичайно, ви нічого не чули

І твоя хмара, і ти

Ви зникли

І я залишився там

Як дерев'яний кінь

Хто вже нікого не качає

І ми здаємось

Що ми відкидаємо

Одного разу я подумав, що мені краще

Що я збирався в село

І був дощ

Дві хмари від шторму

Щоб заспокоїти птахів

У двох кроках від ресторану

І троє з гаража

На межі забуття

Загубився в моєму плащі

І в кількох думках

Мовляв: «На піску смішно

Усі ці відбитки взуття"

Наприклад: «Я не знаю, що я буду трахнути

З мого довгого вечора"

Просто поруч зі мною

Той приємний аромат

Це знайоме волосся

Це був... це був ти

І зірвалася гроза

Разом зі шматочком м'яса

Хто служив моїм серцем

І вітер піднявся

Разом із блискавкою

Змусила нас обох тремтіти від страху

Я сказав: «Якщо ти прийдеш за зірками

Вони впали в багнюку

Якщо ви приїдете до мене, я повідомлю вам

Взагалі нема чого дивитися"

Ви сказали: «Я подорожував

Шляхи моєї мрії

До мрій, які не були твоїми

Я просто хотів, щоб ти знала, моя любов

Ось ці прокляті курси

Завжди був марним»

Ах, ах, ах

Ах ах ах ах

Тож я сказав: «Оскільки ти тут

Заходь на каву

Хочеш, кинеш

Кілька колод у вогнище

Це нас зігріє

Як минає гроза

І нехай вогонь розгориться

Як і раніше!"

І ось тоді ти опустив очі

Що ти сказав: «Я не міг

Бо, бачите, є бажання

Що я там зробив

Вона на тебе схожа

Той, кому я сказав: «Так»

Це дорогоцінне маленьке "так"

що я тобі ніколи не казав"

Ви також додали це

Вона добре піклується про малечу

А ти сьогодні вже занадто старий

Щоб виправити помилку

Найгірше у вашому житті

Хто той, хто пішов звідси

Ти став на коліна в слизі

Щоб вибачитися переді мною

Грім вкрав твою фразу

А ти підскочив

І ти пішов, виглядаючи нещасним

Брудні штани

І в куточку моїх очей

Були як... зірки