Ceux que l'on met au monde - Lynda Lemay

Ceux que l’on met au monde

Ne nous appartiennent pas

C’est ce que l’on nous montre

Et c’est ce que l’on croit

Ils ont une vie à vivre

On n’peut pas dessiner

Les chemins qu’ils vont suivre

Ils devront décider

C’est une belle histoire

Que cette indépendance

Une fois passés les boires

Et la petite enfance

Qu’il ne faille rien nouer

Qu’on ne puisse pas défaire

Que des nœuds pas serrés

Des boucles, si l’on préfère

Ceux que l’on aide à naître

Ne nous appartiennent pas

Ils sont ce qu’ils veulent être

Qu’on en soit fière ou pas

C’est ce que l’on nous dit

C’est ce qui est écrit

La bonne philosophie

La grande psychologie

Et voila que tu nais

Et que t’es pas normal

T’es dodu, t’es parfait

Le problème est mental

Et voilà que c’est pas vrai

Que tu vas faire ton chemin

Car t’arrêteras jamais

De n'être qu’un gamin

Tu fais tes premiers pas

On se laisse émouvoir

Mais les pas que tu feras

Ne te mèneront nulle part

Qui es-tu si t’es pas

Un adulte en devenir

Si c’est ma jupe à moi

Pour toujours qui t’attire

C’est pas c’qu’on m’avait dit

J'étais pas préparée

T’es a moi pour la vie

Le bon dieu c’est trompé

Et y a le diable qui rit

Dans sa barbe de feu

Et puis qui me punit

D’l’avoir prié un peu

Pour que tu m’appartiennes

À la vie, à la mort

Il t’a changé en teigne

Il t’a jeté un sort

T’es mon enfant d’amour

T’es mon enfant spécial

Un enfant pour toujours

Un cadeau des étoiles

Un enfant à jamais

Un enfant anormal

C’est ce que j'éspèrais

Alors pourquoi j’ai mal

J’aurais pas réussi

A me détacher de toi

Le destin est gentil

Tu n’e t’en iras pas

T’auras pas dix huit ans

De la même façon

Que ceux que le temps rend

Plus hommes que garçons

T’auras besoin de moi

Mon éternel enfant

Qui ne t’en iras pas

Vivre appartement

Ta jeunesse me suivra

Jusque dans ma vieillesse

Ton docteur a dit ça

C'était comme une promesse

Moi qui avais tellement peur

De te voir m'échapper

Voilà que ton petit cœur

Me jure fidélité

Toute ma vie durant

J’conserverai mes droit

Mes tâches de maman

Et tu m’appartiendras

Ceux que l’on met au monde

Ne nous appartiennent pas

C’est ce que l’on nous montre

Et c’est ce que l’on croit

C’est une belle histoire

Que cette histoire là

Mais voilà que surprise

Mon enfant m’appartient

Tu te fous de ce que disent

Les auteurs des bouquins

T’arrives et tu m’adores

Et tu me fais confiance

De tout ton petit corps

De toute ta différence

J’serai pas là de passage

Comme les autres parents

Qui font dans le mariage

Le duil de leur enfant

J’aurais le privilège

De te border chaque soir

Et certains jours de neige

De te mettre ton foulard

À l'âge où d’autres n’ont

Que cette visite rare

Qui vient et qui repart

Par soirs de réveillon

Tu seras le baton

De ma vieillesse précoce

En même temps que le boulet

Qui drainera mes forces

Tu ne connais que moi

Et ton ami pierrot

Que je te décrit tout bas

Quand tu vas faire dodo

Et tu prends pour acquis

Que je serais toujours là

Pour t’apprendre cette vie

Que tu n’apprendras pas

Car ta vie s’est figée

Mais la mienne passera

J’me surprends à souhaiter

Que tu trépasse avant moi

On ne peut pas t’admirer

Autant que je t’admire

Moi qui ai la fièrté

De te voir m’appartenir

J’voudrais pas qu’on t’insulte

Et qu’on s’adresse a toi

Comme à un pauvre adulte

Parce qu’on t’connaîtrait pas

Si le diable s’arrange

Pour que tu me survives

Que dieu me change en ange

Que je puisse te suivre

Ceux que l’on met au monde

Ne nous appartiennent pas

À moins de mettre au monde

Un enfant comme toi

C’est une belle histoire

Que celle qui est la notre

Pourtant je donnerais ma vie

Pour que tu sois comme les autres

Тих, які ми приносимо у світ

не належать нам

Це те, що нам показують

І це те, у що ми віримо

У них є життя

Ми не вміємо малювати

Шляхи, якими вони підуть

Їм доведеться вирішувати

Це прекрасна історія

Ось ця незалежність

Одного разу мимо напоїв

І раннє дитинство

Не потрібно нічого прив'язувати

Що ми не можемо скасувати

Тільки розпущені вузли

Петлі, якщо хочете

Ті, кому ми допомагаємо народитися

не належать нам

Вони такі, якими хочуть бути

Пишаємося ми цим чи ні

Так нам кажуть

Це те, що написано

Правильна філософія

Велика психологія

І ось ти народився

А ти не нормальний

Ти повна, ти ідеальна

Проблема психічна

І це неправда

Що ти підеш своїм шляхом

Бо ти ніколи не зупинишся

Бути просто дитиною

Ви робите перші кроки

Ми дозволили себе зворушити

Але кроки, які ви зробите

Нікуди вас не приведе

хто ти, якщо ти не є

Підростаюча доросла людина

Якщо це моя спідниця

Назавжди, хто приваблює тебе

Це не те, що мені сказали

Я був неготовий

Ти мій на все життя

Добрий бог помиляється

А там диявол сміється

У своїй вогняній бороді

А потім хто мене карає

Щоб трохи помолився

Щоб ти належав мені

До життя, до смерті

Він перетворив тебе на мотиля

Він наклав на вас чари

Ти моя кохана дитина

Ти моя особлива дитина

Дитина назавжди

Подарунок від зірок

Дитина назавжди

Ненормальна дитина

Це те, на що я сподівався

Так чому ж мені боляче

Мені б не вдалося

Щоб відірватись від тебе

Доля ласкава

Ти не підеш

Тобі не буде вісімнадцяти

Таким же чином

Чим ті, що робить час

Більше чоловіків, ніж хлопчиків

Я тобі знадобиться

моя вічна дитина

Хто не піде

Житлова квартира

За мною піде твоя молодість

До моєї старості

це сказав ваш лікар

Це було як обіцянка

Я, який був так наляканий

Бачити, як ти втікаєш від мене

Ось твоє маленьке серце

Присягни мені на вірність

Все моє життя

Я збережу свої права

Обов'язки моєї мами

І ти будеш моєю

Тих, які ми приносимо у світ

не належать нам

Це те, що нам показують

І це те, у що ми віримо

Це прекрасна історія

Ось ця історія

Але тепер сюрприз

Моя дитина належить мені

Вам байдуже, що вони говорять

Автори книг

Ти приходиш і обожнюєш мене

І ти довіряєш мені

Усім своїм маленьким тілом

За всю вашу різницю

Я не буду проходити

Як і інші батьки

Хто в шлюбі

Втрата їхньої дитини

Я мав би привілей

Щоб заховати тебе щовечора

І кілька сніжних днів

Щоб надіти свій шарф

У тому віці, коли в інших

Це рідкісний візит

Хто приходить, а хто йде

У новорічну ніч

Ви будете естафетою

Моєї передчасної старості

Разом з гарматним ядром

що вичерпає мої сили

Ти тільки мене знаєш

І твій друг П'єро

Що я описую тобі під ніс

Коли лягаєш спати

І ви сприймаєте як належне

Що я завжди буду тут

Щоб навчити вас цьому життю

Що ти не навчишся

Бо твоє життя завмерло

Але моє пройде

Я відчуваю, що бажаю

Щоб ти переді мною пішов

Тобою не можна захоплюватися

Наскільки я захоплююся тобою

Я, що маю гордість

Бачити, що ти належиш мені

Я не хочу, щоб вас ображали

І ми розмовляємо з вами

Як бідний дорослий

Бо ми б тебе не знали

Якщо диявол влаштує

Щоб ти мене пережив

Нехай Бог перетворить мене на ангела

Щоб я міг слідувати за тобою

Тих, які ми приносимо у світ

не належать нам

Хіба що народжує

Така дитина, як ти

Це прекрасна історія

Ніж той, що наш

Та все ж я б віддав своє життя

Щоб ти був таким, як інші