Blessée - Lynda Lemay

Blessée

Blessée depuis un jour perdu

Dont elle ne se souvient même plus

Blessée

Blessée comme un pigeon qui boite

Et qui tourne en rond sur l´asphalte

Blessée

Comme un passé qui la poursuit

Comme la nuit poursuit le jour

Blessée

Dans son cœur gros que toute sa vie

Elle conduira comme un poids lourd

Blessée

Par un papa tellement sec

Que le désert a l´air mouillé

Blessée

Par les vieux doigts d´un vilain mec

Que sa mère a même pas quitté

Blessée

Par un de ces coureurs de victimes

Qui lui a arraché ses jupons

Blessée

Dans ses désirs les plus intimes

Qu´on lui tordait comme des chiffons

Blessée

À force de toujours tomber

En bas d´ sa vie en construction

Blessée

Mais toujours prête à se relever

Et à redresser le menton

Blessée

Sans doute à la vie à la mort

Blessée oui, mais pas morte encore

Blessée

Mais résolue à vivre mieux

Cette foutue vie qui lui en veut

Blessée

Au creux d´ son histoire en lambeaux

Mais l´espoir en un seul morceau

Blessée

Pressée de voir s´achever la guerre

Blessée avec le bras en l´air

Pressée

D´agiter son p´tit drapeau gris

Celui que le temps a sali

Blessée

Par un papa tellement vieux

Qu´il aura pas l´ temps d´aimer mieux

Blessée

Par une maman bien peu mature

Qui est du même sang que la blessure

Blessée

Et prête à prendre sous son aile

Tous les autre blessés comme elle

Blessée

Mais convaincue qu´un jour viendra

Où la souffrance s´estompera

Blessée

Comme tant d´ personnes sur la planète

Que tout éprouve, que rien n´arrête

Blessée

Mais c´est la plus forte de toutes

Et son cœur lourd tient bien la route

поранений

Поранений від втраченого дня

Якого вона навіть не пам’ятає

поранений

Поранений, як кульгаючий голуб

І крутиться на асфальті

поранений

Як минуле, що її переслідує

Як ніч переслідує день

поранений

В його серці більше за все життя

Вона буде їздити як важковаговик

поранений

Від такого сухого тата

Що пустеля виглядає вологою

поранений

Старими пальцями неслухняного чоловіка

Що її мати навіть не пішла

поранений

Від одного з тих бігунів-жертв

Хто зірвав з неї під'юбники

поранений

У своїх найінтимніших бажаннях

Щоб вони його, як лахміття, виламали

поранений

Завжди падати

Впродовж свого життя під будівництво

поранений

Але завжди готовий встати

І випряміть підборіддя

поранений

Мабуть, життя і смерть

Поранений — так, але ще не мертвий

поранений

Але вирішив жити краще

Це прокляте життя обурює його

поранений

На дні своєї пошарпаної історії

Але надія в одній частині

поранений

Поспішаю побачити закінчення війни

Боляче з піднятою рукою

Поспішайте

Помахати своїм маленьким сірим прапорцем

Той, кого забруднив час

поранений

Від такого старого тата

Що він не встигне любити краще

поранений

Від незрілої матері

Хто тієї ж крові, що й рана

поранений

І готовий взяти під своє крило

Всі інші боляче, як вона

поранений

Але переконаний, що колись настане день

Де біль згасне

поранений

Як і багато людей на планеті

Щоб усе переживало, щоб ніщо не зупинялося

поранений

Але він найсильніший з усіх

І його важке серце добре тримає дорогу