Девочка с бездонными глазами - ЛЯПИС 98

Солнце скрылось за горой.

Зачем расстались мы с тобой?

Солнце скрылось за холмы.

Зачем расстались мы?

Жирная осень, кругом опята…

Среди грома прячутся звезды.

Грязь не при чем, мотоцикл в порядке,

Но нету маршрута!

Поздно, поздно…

Небо будет плакать вместе с нами!

Лишь бы в облаках хватало слез!

Девочка с бездонными глазами

Унесла осколки моих грез…

Солнце скрылось за бугор.

Вот и весь наш разговор.

Солнце скрылось за леса.

Где ты, русая коса?

Поздняя осень, цветут метели…

Ветер срывает старые гнезда.

Снег не при чем, лыжи в порядке,

Но нету маршрута… Поздно, поздно!

Небо будет плакать вместе с нами!

Лишь бы в облаках хватало слез!

Девочка с бездонными глазами

Унесла осколки моих грез…

Най налалалалала!

Най нанананана!

Най наналалала!

Най налалалала!

Небо будет плакать вместе с нами!

Лишь бы в облаках хватало слез!

Девочка с бездонными глазами

Унесла осколки моих грез…

Унесла осколки моих грез…

Сонце зникло за горою.

Навіщо розлучилися ми з тобою?

Сонце зникло за пагорби.

Навіщо ми розлучилися?

Жирна осінь, навколо опеньки.

Серед грому ховаються зірки.

Бруд ні до чого, мотоцикл в порядку,

Але немає маршруту!

Пізно, пізно.

Небо плакатиме разом з нами!

Лише би в хмарах вистачало сліз!

Дівчинка з бездонними очима

Понесла уламки моїх мрій…

Сонце зникло за бугор.

От і всю нашу розмову.

Сонце зникло за лісом.

Де ти, руса коса?

Пізня осінь, цвітуть хуртовини.

Вітер зриває старі гнізда.

Сніг ні до чого, лижі в порядку,

Але немає маршруту... Пізно, пізно!

Небо плакатиме разом з нами!

Лише би в хмарах вистачало сліз!

Дівчинка з бездонними очима

Понесла уламки моїх мрій…

Най налалалалала!

Най нанананана!

Най налалала!

Най налалалала!

Небо плакатиме разом з нами!

Лише би в хмарах вистачало сліз!

Дівчинка з бездонними очима

Понесла уламки моїх мрій…

Понесла уламки моїх мрій…