Merecer - Luis Alberto Spinetta

No seas tan pronto mi Monalisa, por favor

Tal vez no has hecho lo suficiente, amor

Me desesperas con esa mueca sin pasión

No sé si ríes o me rechazas, la verdad amor

Dime que yo sé, que yo sé querer

Y temes que tal vez no sabré merecer

El cielo de tu amor

Para vivir amándote hasta el fin

De vez en cuando sueño contigo y al despertar

No encuentro el tiempo ni encuentro el aire si no estás

No seas tan pronto mi Monsalisa, por favor

Tal vez no has hecho lo suficiente amor

Dime que ves que me podrás querer

Mañana cuando encuentres una razón sin temor

Dime que sientes que te sé querer con todo

Cuando vuelves al amanecer para amarte hasta morir, oh oh oh

Hasta un lugar te quiero llevar

Conecto un éxodo hacia aquel paisaje que dije, quise

Pinté en tu umbral

No es lo habitual, no hay como tal

Desconectá tu realidad, no hay gravedad

¿Lo imaginás mi irrealidad o es la verdad?

Va, no hay nada más, que sólo vos y yo

No hay nada igual a tu mirar

Que sin dudar otra vez más irradia como la luz solar

Que en mi fugaz andar busqué

Al caminar amar, te amé

Hasta el final sabré qué es

Esto es amor si no lo sabés

Dame más de lo tuyo ¿dónde estás?

Quiero verte sin soñar

Desdoblarme una vez más

Me perdí como el dragón

Por las nubes del dolor

Pero vuelvo sin la cruz para saborear tu luz

Quiero decírtelo, todo lo que hice tatuártelo

Escribí en tu corazón un mensaje con crayón

Al revés no escucha dios

Al revés no escucha dios

Que la sabiduría vuelva

Papi, Leeva y Dante queman

Dime que ves que me podrás querer

Mañana cuando encuentres una razón sin temor

Dime que yo sé, que yo sé querer

Y temes que tal vez no sabré merecer

Dime que ves que me podrás querer

Mañana cuando encuentres una razón sin temor

Dime que yo sé, que yo sé querer

Mañana cuando vuelvas para vivir amándote hasta el fin

Не будь так скоро, моя Моналізо, будь ласка

Можливо, ти не зробив достатньо, коханий

Ви змушуєте мене впасти у відчай цим виразом без пристрасті

Я не знаю, смієшся ти чи відкидаєш мене, правда кохання

Скажи мені, що я знаю, що я вмію любити

І ти боїшся, що, можливо, я не знаю, як це заслужити

небо твого кохання

Жити люблячи тебе до кінця

Час від часу ти мені сниться і коли я прокидаюся

Я не можу знайти ні часу, ні повітря, якщо ти ні

Не будь так скоро, моя Монсаліса, будь ласка

Можливо, ти замало займався коханням

Скажи мені, що ти бачиш, що можеш любити мене

Завтра, коли знайдеш причину без страху

Скажи мені, що ти відчуваєш, що я вмію любити тебе всім

Коли ти повертаєшся на світанку, щоб полюбити себе до смерті, о-о-о

Я хочу провести тебе кудись

Я пов’язую вихід до того пейзажу, який я сказав, що хотів

Я малював на твоїм порозі

Це не звично, як такого немає

Відключіть свою реальність, немає гравітації

Ви уявляєте мою нереальність чи це правда?

Давай, більше нічого немає, тільки ти і я

Немає нічого схожого на твій вигляд

Що без вагань знову випромінює, як сонячне світло

Те, що я шукав у своїй швидкоплинній прогулянці

Коли йшов до любові, я любив тебе

До кінця я буду знати, що це таке

Це любов, якщо ти не знаєш

Дай мені ще свого, де ти?

Я хочу бачити тебе без снів

Розкрийте мене ще раз

Я заблукав, як дракон

Крізь хмари болю

Але я повертаюся без хреста, щоб насолодитися твоїм світлом

Я хочу вам сказати, що все, що я робив, витатуювало на вас

Я написав у вашому серці повідомлення олівцем

Догори ногами Бог не слухає

Догори ногами Бог не слухає

Нехай повернеться мудрість

Папі, Леєва і Данте горять

Скажи мені, що ти бачиш, що можеш любити мене

Завтра, коли знайдеш причину без страху

Скажи мені, що я знаю, що я вмію любити

І ти боїшся, що, можливо, я не знаю, як це заслужити

Скажи мені, що ти бачиш, що можеш любити мене

Завтра, коли знайдеш причину без страху

Скажи мені, що я знаю, що я вмію любити

Завтра, коли ти повернешся жити, люблячи тебе до кінця