Свет - Лолита

И сказал ты: да будет свет.

И сказал ты: да будет тьма.

Шелестят осенние дожди,

Синеву с небес смывая.

Ты ушёл по зимнему пути

Вслед за лебединой стаей.

Вереницей лёгких облаков,

Подчиняясь вновь печали,

Вдаль они летели надо мной

И вернуться вновь мне обещали.

И сказал ты: да будет свет и сказал ты: да будет тьма

И раскинулся океан и гор громады,

Но зачем мне весь этот свет, и зачем мне вся эта тьма

Если нет тебя со мною рядом.

Мы открыли незнакомый мир

Новые края заката.

И звезда по-прежнему горит

В нашу честь зажженная когда-то.

Ты вернулся в грустную страну,

Обернувшись на прощанье,

И до боли глядя в синеву

До сих пор шепчу я «до свиданья».

І сказав ти: так буде світло.

І сказав ти: так буде темрява.

Шелестять осінні дощі,

Синеву з небес змиваючи.

Ти пішов по зимовому шляху

Слідом за лебединою зграєю.

Низкою легких хмар,

Підкоряючись знову печалі,

Вдалину вони летіли з мене

І повернутися знову мені обіцяли.

І сказав ти: так буде світло і сказав ти: буде темрява

І розкинувся океан і гор громади,

Але навіщо мені весь цей світ, і навіщо мені вся ця темрява

Якщо немає тебе зі мною поруч.

Ми відкрили незнайомий світ

Нові краї заходу сонця.

І зірка, як і раніше, горить

В нашу честь запалена колись.

Ти повернувся до сумної країни,

Обернувшись на прощання,

І до болі дивлячись у синеву

Досі шепочу я «до побачення».