Праздник - Лолита

А вчера, приглашали попеть,

Люди милые, мало знакомые.

Я им пела, чтоб дом их согреть,

Свои старые песни и новые.

Только песни-то стали не те,

По — другому пется и дишится,

Мы в разлуке уже столько лет,

Не болит ничего и не пишется.

Хоть бы раз суета нас свела,

Пусть больными, плешивыми,

Ах какая бы встреча была,

Если б мы с тобой были живы.

Ах какая встреча была,

Если б все были живы мы.

А с чего бы казалось хандрить,

Ты такой почти, гитара та

И хозяйка какая, смотри, а

И чего еще тебе надо — то?

А я пела, гитара врала,

И слова мои были лживыми,

Ах какая бы встреча была,

Если б мы с тобой были живы.

Ах какая бы встреча была,

Если б все были живы мы.

Я ушла, чтобы весел был дом,

Хоть шептала хозяйка — обидемся.

Почему мы так глупо живем?

Почему мы с тобою не видимся?

Почему мы так глупо живем?

Почему мы так долго не видимся?

Ах какая бы встреча была,

Ах какая бы встреча была,

Почему мы так глупо живем?

Почему мы не видимся?

А вчора, запрошували поспівати,

Люди милі, мало знайомі.

Я ним спіла, щоб будинок їх зігріти,

Свої старі пісні та нові.

Тільки пісні стали не ті,

Інший співається і дихається,

Ми в розлуці вже стільки років,

Не боить нічого і не пишеться.

Хоч би раз суєта нас звела,

Нехай хворими, плешивими,

Ах, яка зустріч була,

Якщо б ми з тобою були живі.

Ах яка зустріч була,

Якщо б усі були живі ми.

А чого би здавалося нудьгувати,

Ти такий майже, гітара та

І господарка яка, дивись, а

І чого ще тобі треба— те?

А я спіла, гітара брехала,

І слова мої були брехливими,

Ах, яка зустріч була,

Якщо б ми з тобою були живі.

Ах, яка зустріч була,

Якщо б усі були живі ми.

Я пішла, щоб веселий був будинок,

Хоч шепотіла господиня — образимося.

Чому ми так безглуздо живемо?

Чому ми з тобою не бачимося?

Чому ми так безглуздо живемо?

Чому ми так довго не бачимося?

Ах, яка зустріч була,

Ах, яка зустріч була,

Чому ми так безглуздо живемо?

Чому ми не бачимося?