Любовь - Лолита

Моя любовь, как птица вещая летает в небе выше сокола,

Быть вместе нам судьбой завещано, а мы с тобой вокруг да около.

А мы с тобой, как две тропиночки, в траве нескошенной расходимся,

А мы с тобой, как те травиночки, по обе стороны находимся.

Ой, жалко мне тебя хорошего, ты обмануть себя надеешься,

Живешь травиночкой нескошенной, но от любви куда ж ты денешься?

Моя любовь как речка вешняя, утонешь в ней и не раскаешься,

А я залеточка нездешняя, со мною милый мой намаешься.

Года висков коснутся проседи, загадывай иль не загадывай,

Не расцветет калина осенью, лишь угостит нас горькой ягодой.

Ну кто же первый сможет броситься любви навстречу, в безоглядную,

Она давно наружу просится, ее измучили изрядно мы.

Года висков коснутся проседи, загадывай иль не загадывай,

Не расцветет калина осенью, лишь угостит нас горькой ягодой.

Моя любовь, как речка вешняя, утонешь в ней и не раскаешься,

А я залеточка нездешняя, со мною милый мой намаешься.

Не заметет метель порошу, моя любовь не остров каменный,

За мною милый мой, хороший мой ходить ты будешь неприкаянный.

Моє кохання, як птах віща літає в небі вище сокола,

Бути разом нам долею заповідано, а ми з тобою навколо і біля.

А ми з тобою, як дві стежки, у траві нескошеної розходимося,

А ми з тобою, як ті травиночки, по обидві сторони знаходимося.

Ой, шкода мені тебе гарного, ти обдурити себе сподіваєшся,

Живеш травиночкою нескошеною, але від любові куди ж ти дінешся?

Моє кохання як річка весняна, потонеш у ній і не розкаєшся,

А я заліточка нетутешня, зі мною милий мій намаєшся.

Роки скронь торкнуться просіди, загадуй чи не загадуй,

Не розцвіте калина восени, лише почастує нас гіркою ягодою.

Ну хто ж перший зможе кинутися кохання назустріч, у безоглядну,

Вона давно назовні проситься, її змучили неабияк ми.

Роки скронь торкнуться просіди, загадуй чи не загадуй,

Не розцвіте калина восени, лише почастує нас гіркою ягодою.

Моє кохання, як річка весняна, потонеш у ній і не розкаєшся,

А я заліточка нетутешня, зі мною милий мій намаєшся.

Не помітить хуртовину порошу, моє кохання не острів кам'яний,

За мною милий мій, хороший мій ходити ти будеш неприкаяний.