Aveugle et sourd - Lofofora

De l’autre coté vit l'étranger, l’ennemi

Sans savoir qui il est, d’aussi prêt on en devine le bruit

Toujours plus mauvais, moins futé qu’i1 ne croit

Son envers ne vaudra jamais mon endroit

Par le pouvoir des briques et du ciment

Et qu’il n’en soi jamais autrement

Rendez-vous à l'évidence

Le temps suivra son cour

Derrière les murs de silence

Sort comme un cri aveugle et sourd

De notre coté l’air est pur et l’herbe plus verte

Le geste et la parole sont surs, les filles mieux faites

Qu’il ose tendre la main ou avancer d’un pas

Implacable, je ne l'épargnerai pas

Par le pouvoir des briques et du ciment

Il n’en sera jamais autrement

Rendez-vous à l'évidence

Le temps suivra son cour

Derrière les murs de silence

Sort comme un cri aveugle et sourd

Toi qui l’a vu, approche et raconte nous la créature

Connais t-il de la honte à ne pas être des nôtres, l’oiseau de mauvais augure

Jouirait-il en secret de plaisirs que j’ignore, pervers et contres nature?

Est-ce que cet insecte de malheur nous guette au travers des fissures?

Miradors et judas, répondez-moi !

Sont-ils comme on le croit un peuple aux abois?

Ont-ils des alpinistes, des sauteurs à la perche?

Leurs femmes sont-elles stériles et la terre est elle sèche?

По той бік живе чужинець, ворог

Не знаючи, хто він, ми так близько вгадуємо шум

Завжди гірший, менш розумний, ніж він думає

Його зворотна сторона ніколи не буде вартувати мого місця

Силою цегли та цементу

І ніколи не будь інакше

Зустрічайте очевидне

Час візьме своє

За стінами тиші

Виходить, як сліпий, глухий крик

З нашого боку повітря чисте, а трава зеленіша

Жест і слово впевнені, дівчата краще зроблені

Чи наважиться він простягнути руку, чи зробити крок вперед

Невблаганний, я не пошкодую

Силою цегли та цементу

Інакше ніколи не буде

Зустрічайте очевидне

Час візьме своє

За стінами тиші

Виходить, як сліпий, глухий крик

Ви, хто це бачив, підійдіть і розкажіть нам про істоту

Чи знаєш ти сором не бути з нами, птахом лихої прикмети

Чи насолоджувався б він таємно невідомими мені насолодами, збоченими й неприродними?

Невже ця комаха нещастя спостерігає за нами крізь щілини?

Сторожові вежі та вічки, відповідайте мені!

Чи вони, як ми вважаємо, відчайдушні люди?

У них є альпіністи, стрибки з жердиною?

Чи безплідні їхні жінки, чи земля суха?