Cop De Destral - Lluís Llach

El llit de fusta s’ha quedat sol,

l’home s’aixeca i espera

la llet bullida que es beu d’un glop,

i amb afany esmola l’eina.

Cop, cop, cop de destral

des del matí fins al final.

Fort, fort, cop de destral,

la fusta vella tallar-la cal.

Amb el sarró i amb el gos ja vell

travessa el bosc cada tarda,

i en el seu front d’arrugada pell

la neu s’hi posa gelada.

Cop, cop, cop de destral…

Van caient arbres i, quan és fosc,

pensa en la seva mainada,

no vol que passin la vida al bosc

com l’ha passada el seu pare.

Cop, cop, cop de destral…

Pensa en la dona i el temps passat,

i la destral ja li cansa.

Al cap dels anys, també s’ha tallat

tot el seu bosc d’esperances.

Cop, cop, cop de destral…

Дерев'яне ліжко залишилося в спокої,

чоловік встає і чекає

варене молоко випити залпом,

і жадібно точить інструмент.

Удар, удар, удар сокири

з ранку до кінця.

Сильний, сильний, удар сокири,

стару деревину необхідно обрізати.

З кошиком і старим собакою

він перетинає ліс щодня вдень,

а на лобі зморшкувата шкіра

сніг замерзає.

Удар, удар, удар сокири…

Падають дерева, а коли темно,

думай про своє дитинство,

він не хоче, щоб вони проводили життя в лісі

як робив його батько.

Удар, удар, удар сокири…

Подумай про жінку і минулий час,

а сокира вже втомилася.

З роками його також обрізали

весь його ліс надій.

Удар, удар, удар сокири…