La der des der - Les Hurlements d'Léo

Faut pas compter sur le Eugène, il s’est barré avec

les clefs

Ca fait déjà deux jours que j’ai pas mis le nez dehors,

mes pantoufles me collent aux pieds et dedans il fait

chaud,

sous les pebroques les vieux sont là à écouter à regarder

passer le temps,

le temps de dire son âge, devenir un vieux croûton,

assis sur son balcon,

nourrir les pigeons,

claquer tout son pognon !

Demain ça ira mieux, Marcel vient nous rendre visite,

il va sûrement nous rapporter des nouvelles de la promise,

de celle en qui l’on croit, à qui l’on dit oui,

dès la première visite;

la Der des ders je voulais dire !

Faut pas compter sur le Eugène, il s’est barré avec les clefs.

C'était je me souviens, sur le pont de Tolbiac,

pas loin de chez Eugène,

là où l’miracle s’est accompli les sourds entendent!

Qui ne voulaient plus y voir regardent et nous aussi,

tête dans la terre je voulais dire.

Et ma foi, comme dirait cousin Hubert,

la tête dans la terre, on n’y voit pas si mal…

Не розраховуйте на Євгена, він злетів з

ключі

Вже два дні, як я вийшов на вулицю,

мої капці прилипають до ніг і в них він ходить

теплий,

під пеброками старі люди слухають дивитися

проводити час,

час сказати свій вік, стати старим сухариком,

сидячи на своєму балконі,

годувати голубів,

забийте все його тісто!

Завтра буде краще, Марсель заходить до нас в гості,

він неодмінно принесе нам звістку про наречену,

того, в кого ми віримо, кому ми кажемо так,

з першого відвідування;

Der of the ders я мав на увазі!

Не розраховуйте на Євгена, він пішов з ключами.

Я пам'ятаю це на мосту Толбіяка,

недалеко від Євгена,

де сталося чудо, чують глухі!

Хто не хотів більше бачити, дивиться і ми теж,

я мав на увазі голову в бруд.

І моя віра, як сказав би кузен Губерт,

головою в землю, не видно так погано...