У Черного моря I - Леонид Утёсов

У Черного моря...

Есть город, который я вижу во сне.

О, если б вы знали, как дорог!

У Чёрного моря явившийся мне,

В цветущих акациях город!

В цветущих акациях город у Чёрного моря.

Есть море, в котором я плыл и тонул;

И на берег вытащен к счастью.

Есть воздух, который я в детстве вдохнул,

И вдоволь не мог надышаться!

И вдоволь не мог надышаться у Чёрного моря.

Вовек не забуду бульвар и маяк,

Огни пароходов живые,

Скамейку, где мы, дорогая моя,

В глаза посмотрели впервые!

В глаза посмотрели впервые у Черного моря.

Родная земля, где мой друг молодой

Лежал, обжигаемый боем.

Недаром венок ему свит золотой,

И назван мой город Героем!

И назван мой город Героем, у Чёрного моря.

А жизнь остаётся прекрасной всегда,

Хоть старишься ты или молод.

Но с каждой весною так тянет меня

В мой солнечный, радостный город!

В Одессу - мой солнечный город у Чёрного моря.

У Чёрного моря…

Біля Чорного моря...

Є місто, яке я бачу уві сні.

О, якби ви знали, як дорогий!

У Чорного моря, що з'явився мені,

У квітучих акаціях місто!

У квітучих акаціях місто біля Чорного моря.

Є море, в якому я плив і тонув;

І на берег витягнутий на щастя.

Є повітря, яке я в дитинстві вдихнуло,

І вдосталь не міг надихатись!

І вдосталь не міг надихатись біля Чорного моря.

Повіки не забуду бульвар і маяк,

Вогні пароплавів живі,

Лавку, де ми, люба моя,

В очі глянули вперше!

В очі глянули вперше біля Чорного моря.

Рідна земля, де мій друг молодий

Лежав обпалений боєм.

Недарма вінок йому світ золотий,

І названо моє місто Героєм!

І названо моє місто Героєм, біля Чорного моря.

А життя залишається прекрасним завжди,

Хоч старішаєш ти чи молодий.

Але з кожною весною так тягне мене

У моє сонячне, радісне місто!

В Одесу – моє сонячне місто біля Чорного моря.

Біля Чорного моря…