Ленинградские мосты - Леонид Утёсов

Когда мы были молоды, бродили мы по городу,

Встречали мы с подружками рассвет.

Еъ7/9

Свиданья назначали мы, и все тогда считали мы,

Что лучше моста места встречи нет.

В те дни неповторимые один встречал любимую

Почти всегда на Каменном мосту.

Другой, придя заранее на первое свидание,

На Троицком стоял, как на посту.

У фонарей Дворцового встречалась Вера с Вовою,

А Коля — тот бежал на Биржевой,

Летел для встречи с Катею.

У всех была симпатия,

У каждого был мост любимый свой.

Весною незабвенною и я встречался с Леною,

И наш маршрут был трогательно прост:

Купив букет подснежников, влюбленные и нежные,

Мы шли всегда на Поцелуев мост.

Стареем неизбежно мы, но с Леной мы по-прежнему

Друг в друга влюблены.

А в чем секрет?

А в том, признать приходится, что все мосты разводятся,

А Поцелуев — извините, нет!

Коли ми були молоді, бродили ми містом,

Зустрічали ми з подружками світанок.

Е'7/9

Побачення призначали ми, і все тоді вважали ми,

Що краще за мосту місця зустрічі немає.

У ті дні неповторні один зустрічав кохану

Майже завжди на Кам'яному мості.

Інший, прийшовши заздалегідь на перше побачення,

Троїцьким стояв, як на посту.

У ліхтарів Дворцового зустрічалася Віра з Вовою,

А Коля — той біг на Біржовий,

Летів для зустрічі з Катею.

Всі мали симпатію,

У кожного був міст улюблений свій.

Весною незабвенною і я зустрічався з Леною,

І наш маршрут був зворушливо простий:

Купивши букет пролісків, закохані та ніжні,

Ми йшли завжди на Поцілунків міст.

Старіємо неминуче ми, але з Ліною ми як і раніше

Друг у друга закохані.

А в чому секрет?

А в том, визнати доводиться, що всі мости розлучаються,

А Поцілунків — вибачте, ні!