Партизанская Тихая - Леонид Утёсов

На тайном привале в глухом чернолесье

Плывёт над рекой светло-сизый туман.

Встаёт из тумана чуть слышная песня,

Негромкая песня лесных партизан.

Костра не разложишь, чтоб лиха не вышло,

Цигарку и ту не запалишь, гляди.

Лишь песню затянешь, так тихо, чуть слышно,

Чтоб только слова отдавались в груди.

Припев:

«Бей врага где попало!

Бей врага чем попало!

Много их пало, а всё-таки мало!

Мало их пало!

Надо ещё!»

Проносится песня над краем, что выжжен,

Летит по напоенным кровью лугам.

Великой надеждой для тех, кто обижен

И чёрною гибелью лютым врагам!

Зовёт она тайно, звенит она глухо,

А если прорвётся — то бьёт напролом!

Пчелою свинцовой впивается муха

И красным вздымается ввысь петухом!

Припев:

«Бей врага где попало!

Бей врага чем попало!

Много их пало, а всё-таки мало!

Мало их пало!

Надо ещё!»

Железная песня борьбы и отваги,

Внушая насильникам ужас и страх.

Витает она над кварталами Праги,

В предместьях Парижа, в балканских горах.

Вонзаясь кинжалом, вливаясь отравой,

Она по пятам за фашистом идёт.

И мстителя дарит бессмертною славой,

И новых борцов за собою ведёт!

Припев:

«Бей врага где попало!

Бей врага чем попало!

Много их пало, а всё-таки мало!

Мало их пало!

Надо ещё, еще, еще, еще.

Надо еще!»

На таємному привалі в глухому чорнолісі

Пливе над річкою світло-сизий туман.

Встає з туману трохи чутна пісня,

Негучна пісня лісових партизанів.

Вогнища не розкладеш, щоб лиха не вийшло,

Цигарку і ту не запалиш, дивись.

Лише пісню затягнеш, так тихо, трохи чутно,

Щоб тільки слова віддавалися в грудях.

Приспів:

«Бий ворога де завгодно!

Бий ворога чим попало!

Багато їх пало, а все-таки мало!

Мало їх впало!

Треба ще!"

Проноситься пісня над краєм, що випалений,

Летить по напоєних кров'ю луках.

Великою надією для тих, хто скривджений

І чорною загибеллю лютим ворогам!

Зве вона таємно, дзвенить вона глухо,

А якщо прорветься — то б'є напролом!

Бджолою свинцевою впивається муха

І червоним здіймається вгору півнем!

Приспів:

«Бий ворога де завгодно!

Бий ворога чим попало!

Багато їх пало, а все-таки мало!

Мало їх впало!

Треба ще!"

Залізна пісня боротьби і відваги,

Наваючи насильникам жах і страх.

Вітає вона над кварталами Праги,

У предместьях Парижа, балканських горах.

Встромляючись кинджалом, вливаючись отрутою,

Вона по п'ятах за фашистом іде.

І месника дарує безсмертною славою,

І нових борців за собою веде!

Приспів:

«Бий ворога де завгодно!

Бий ворога чим попало!

Багато їх пало, а все-таки мало!

Мало їх впало!

Треба ще, ще, ще, ще.

Треба ще!"