Гоп со смыком - Леонид Утёсов

— Вот так я хожу по городе и нникто не знает кто я такой…

— Дядька!

— Шо такое?

— Кто ты такой?

— А вы мине не узнали?

— Нет.

— Я же ж Гоп-со-смыком!

— А-а-а!

— Так по этому поводу:

Жил-был на Подоле Гоп-со-смыком —

Славился своим басистым криком.

Глотка была прездорова

И мычал он, как корова,

А врагов имел — мильен со смыком!

Гоп-со-смыком — это буду я, я!

Вы, друзья, послушайте меня:

Ремеслом избрал я кражу,

Из тюрьмы я не вылажу,

Исправдом скучает без меня!

Ой, если дело выйдет очень скверно

И мене убьют тогда, наверно,

В рай все воры попадают,

Пусть, кто честный — их все знают —

Нас там через черный ход пускают.

В раю я на работу тоже выйду,

Возьму с собой я фомку, шпалер, выдру.

Деньги нужны до зарезу,

К Богу в гардероб залезу —

Я его намного не обижу!

Бог пускай карманы там не греет.

Что возьму — пускай не пожалеет!

Слитки золота, караты,

На стене висят халаты…

Дай Бог нам иметь, что Бог имеет!

Иуда Скариотский там живет,

Скрягой меж святыми он слывет.

Ой, подлец тогда я буду —

Покалечу я Иуду,

Знаю, где червонцы он кладет!

— Ось так я ходжу містом і ніхто не знає хто я такий…

—Дядьку!

— Що таке?

- Хто ти такий?

— А ви ви не знали?

— Ні.

— Я ж ж Гоп-зі-змиком!

— А-а-а!

—Так з цього приводу:

Жив-був на Поділ Гоп-зі-змиком —

Славився своїм басистим криком.

Глотка була прездорова

І микав він, як корова,

А ворогів мав—мільєн зі змиком!

Гоп-зі-змиком — це буду я, я!

Ви, друзі, послухайте мене:

Ремеслом вибрав я кражу,

Із тюрми я не вилажу,

Справді нудьгує без мене!

Ой, якщо справа вийде дуже погано

І мене уб'ють тоді, мабуть,

Врай всі злодії потрапляють,

Нехай, хто чесний — їх все знають —

Нас там крізь чорний хід пускають.

В раю я на роботу теж вийду,

Візьму з собою я фомку, шпалер, видру.

Гроші потрібні до зарізу,

До Богу в гардероб залізу —

Я його набагато не ображаю!

Бог нехай кишені там не гріє.

Що візьму - нехай не пошкодує!

Зливки золота, карати,

На стіні висять халати...

Дай Боже нам мати, що Бог має!

Іуда Скаріотський там живе,

Скнажею між святими він славиться.

Ой, негідник тоді я буду —

Покалічу я Юду,

Знаю, де червонці він кладе!