Дедушка и внучка - Леонид Утёсов, Борис Прозоровский

— Здравствуйте!

Скажите, у вас тут студия записи граммофонных пластинок,

если я не ошибаюсь?

— Да-да, совершенно верно.

— Мне хотелось бы напеть пластинку по курсу средней школы-десятилетки.

— Я что-то Вас не совсем понимаю…

— Видите ли, у меня внучка, 12 лет ей…

— Так.

— …в пятом классе средней школы.

Учится отвратительно.

Памяти буквально никакой.

Ну ничего не может запомнить.

А пластинку услышит — цыганский романс какой-нибудь,

Танго с первого раза слово в слово запоминает.

Вот я и решил напеть такую пластинку по курсу средней школы.

— Ну что ж, пожалуйста.

— Благодарю вас.

Тебе двенадцать лет,

А ты еще не знаешь,

Что слово «месяц» пишут

Через «я».

В тебе рассудка нет

И ты не понимаешь,

Что солнышко стоит,

А вертится Земля.

Помнишь ли ты,

Где Гималайские горы?

Помнишь ли ты,

Кто был такой Пифагор?

Помнишь ли ты,

Реки, моря и озёра?

Помнишь ли ты,

Город Мисхор?

Если ты будешь всё знать,

То получишь ты «пять»!

«Если пишешь в классе под диктовку,

Помни падежи.

Правила ты вбей себе в головку,

Твёрдо их держи.

Знаки препинанья в предложеньи

Вспомни как-нибудь.

Выучи таблицу умноженья,

Помни, не забудь!»

«Ах, тили-тили-тили,

„Двойка“, „тройка“, „пять“.

Ах, дважды два четыре —

Каждый должен знать!»

- Доброго дня!

Скажіть, у вас тут студія запису грамофонних платівок,

якщо я не помиляюся?

— Так-так, абсолютно правильно.

— Мені хотілося б наспівати платівку за курсом середньої школи-десятирічки.

—Я щось Вас не зовсім розумію…

— Бачите, у мене онука, 12 років їй…

— Так.

— у п'ятому класі середньої школи.

Вчиться огидно.

Пам'яті буквально ніякої.

Ну нічого не може запам'ятати.

А пластинку почує — циганський романс якийсь,

Танго з першого разу слово в слово запам'ятовує.

Ось я і вирішив наспівати таку платівку за курсом середньої школи.

—Ну, що, будь ласка.

- Дякую вам.

Тобі дванадцять років,

А ти ще не знаєш,

Що слово "місяць" пишуть

Через "я".

У тебе розуму немає

І ти не розумієш,

Що сонечко стоїть,

А вертається Земля.

Пам'ятаєш, чи ти,

Де Гімалайські гори?

Пам'ятаєш, чи ти,

Хто був такий Піфагор?

Пам'ятаєш, чи ти,

Річки, моря та озера?

Пам'ятаєш, чи ти,

Місто Місхор?

Якщо ти будеш все знати,

То отримаєш ти «п'ять»!

«Якщо пишеш у класі під диктовку,

Пам'ятай відмінки.

Правила ти вбий собі в головку,

Твердо їх тримай.

Розділові знаки в пропозиції

Згадай якось.

Вивчи таблицю множення,

Пам'ятай, не забудь!»

«Ах, тилі-тилі-тилі,

„Двійка“, „трійка“, „п'ять“.

Ах, двічі по два чотири—

Кожен має знати!»