Баллада О Неизвестном Моряке - Леонид Утёсов

Жил простой моряк когда-то, дружный с ветром и волной.

Он седой залив Кронштадта называл землей родной.

Он на берег и для милой не спускался ни на шаг —

Неизвестный по фамилии дальних плаваний моряк.

Но однажды в день туманный уходили моряки

В край, где нет ни океана, ни пролива, ни реки.

Вместе с ними в тучах пыли шёл и он сквозь дым и мрак —

Неизвестный по фамилии дальних плаваний моряк.

-= =-

Шёл тайгой непроходимой, шёл дорогою степной.

Проплывали тучи дыма перед ним крутой волной.

Над землею, словно крылья, подымал он красный флаг —

Неизвестный по фамилии дальних плаваний моряк.

За родную землю эту всех солдат и моряков

Он, пройдя в боях по свету, пал вдали от берегов.

Но бессмертен в вечной были о героях и боях —

Неизвестный по фамилии дальних плаваний моряк.

Жив простий моряк колись, дружний з вітром і хвилею.

Він сиву затоку Кронштадта називав землею рідною.

Він на берег і для милої не спускався ні на крок —

Невідомі за прізвищем далеких плавань моряки.

Але одного разу в день туманний йшли моряки

Край, де немає ні океану, ні протоки, ні річки.

Разом з ними в хмарах пилу йшов і він крізь дим і мрак —

Невідомі за прізвищем далеких плавань моряки.

-= =-

Ішов тайгою непрохідною, ішов дорогою степовою.

Пропливали хмари диму перед ним крутою хвилею.

Над землею, немов крила, піднімав він червоний прапор.

Невідомі за прізвищем далеких плавань моряки.

За рідну землю цю всіх солдатів і моряків

Він, пройшовши в боях по світлу, упав далеко від берегів.

Але безсмертний у вічній були про героїв і боїв.

Невідомі за прізвищем далеких плавань моряки.