Рыжий парень - Лариса Мондрус

Мечтала девочка о рыцаре —

Он ей по книгам был знаком.

А повстречала парня рыжего

На танцах в клубе заводском.

И от него она услышала —

Ты не смотри, что я такой —

Ведь я не рыжий.

Я не рыжий!

Не рыжий я, а золотой!

Они успели только встретиться —

Она простилась, и ушла.

А в голове все время вертятся

Его лукавые слова:

Ты подойди ко мне поближе

И будь поласковей со мной.

Ведь я не рыжий.

Я не рыжий!

Не рыжий я, а золотой!

Промчались дни и вот подружкам

Она сама уж говорит —

Ведь у него же не веснушки,

А брызги солнечной зари!

Вы мне не верите — я вижу!

Но я-то знаю — он такой.

Ведь он не рыжий, он не рыжий!

Не рыжий он, а золотой!

Теперь тот парень ей всех ближе.

И ясно только ей одной.

Что он действительно не рыжий,

Не рыжий он, а золотой!

Мріяла дівчинка про лицаря —

Він за книгами був знайомий.

А  зустріла хлопця рудого

На танцях у клубі заводському.

І від ньому вона почула —

Ти не дивися, що я такий —

Адже я не рудий.

Я не рудий!

Не рудий я, а золотий!

Вони встигли тільки зустрітися.

Вона попрощалася, і пішла.

А в голові весь час крутяться

Його лукаві слова:

Ти підійди до мене ближче

І будь ласкавішим зі мною.

Адже я не рудий.

Я не рудий!

Не рудий я, а золотий!

Промчали дні і ось подружкам

Вона сама вже каже —

Адже у його ж не веснянки,

А бризки сонячної зорі!

Ви мені не вірите я бачу!

Але я знаю — він такий.

Адже він не рудий, він не рудий!

Не рудий він, а золотий!

Тепер той хлопець їй усіх ближче.

І зрозуміло тільки їй однієї.

Що він справді не рудий,

Не рудий він, а золотий!