Quand le diable est au piano - La Rumeur

Et puis on danse sur les sens interdits quand l’incendie

Chante une douce mélodie, applaudis et dis que t’en veux encore

Si c’est faux dans les accords, peu importe si ça matraque fort

Ils ont l’or et la chanson qui va avec

Et un chef d’orchestre qui joue du plomb pour nous clouer le bec

Ducon, chez nous l’argent rime avec urgent

Genre, oppose la crasse à du détergent

Or ils veulent qu’on plie, qu’on casse, ils veulent qu’on flanche

Quand le diable est au piano et qu’il n’enclenche que les touches blanches

Et les sales races entassées dans les préfabriqués

Quand vient la chasse, allumeront les briquets

Traqués dans ce putain de zoo, avec des chiens autour des os

Dont les écoutes ont fait saturer le réseau

Joue leur un do mineur et ils te feront un doigt majeur

Parce que la rue n’est qu’un incinérateur

Quand le diable est au piano, dès ses premières notes

La mélodie du meurtre se heurte aux partitions morbides d’un homicide

Ou l’ombre sur l’instrument, sombre pressentiment

Naissant d’une détonation claire qui me glace le sang

Involontaire ou délibérée

Quand la musique du chaos suit le mouvement saccadé

La république s'écroule à nos pieds

Et nos chevilles ouvrières lui piétinent sa mère

Quand la haine répond aux appels des sirènes stridentes

D’une symphonie instruite du bruit de la détente

Puisque comme vous dites nous sommes des parasites

Réprimez-nous comme vous le faîtes

Imprimez le deuil à nos sourires y compris pendant les jours de fête

Réécrivez des pans de notre histoire entière

Continuez à jouer avec nos nerfs

Ce concert d’ironie noircira les mœurs doucement mais sûrement

Au fil des heures en attendant d’y voir plus clair

Jusqu'à ce qu’il n’y ait plus rien à faire

Quand le diable est au piano, qu’il joue la note de trop

Quand le piano est au diable ce que la corde est au cou des présumés coupables

Quand le diable est au piano, les voix s'éraillent, s'écorchent

Les peaux s’arrachent et s’offrent en images et en strophes

Il tombe des cordes, prêtes à nouer le désordre

Les sonorités se tordent sous de sales mots d’ordre

C’est pas faute de vous avoir prévenus

Contrairement aux somations, avant ces balles perdues

Le verre se brise et le sang rougeoie au mur

Le cuir s’ajoute au cuivre et les fils à l’ossature

La chair dans un éclair se sert en fil de fer

Humide qui s’agrippe à la prise terre

Les gammes s’affairent et s’enflamment crescendo

Avec la douce violence du verbe à fleur de peau

Quand le diable est au piano, l’accord est comme une faux

Un genre de coupe-nuque au bras d’un vieux bourreau

Symphonie blanche, belle comme un échafaud

Alphabet de la haine froide en guise d’ex-voto

Tous pétés à la douleur de l'étau, l’encéphalogramme haut

Nous sommes les fils des plus vieux barreaux

Esthétique de l’embargo du berceau au tombeau

Héritage du fouet pour histoire sur pied-bot

Mais qui se paye notre peau?

Qui nous crache d’en haut?

Mais qui a le trousseau de clefs au cachot?

Et tout ce bordel ne me parle plus qu'à demi mot

Quand il me résume le monde par un seul écriteau:

Une voie, deux trains, trois raisons de prier

Avant de courir te foutre à l’eau

Sur une portée recto-verso, à la faveur d’une insomnie de trop

J’ai vomi les partitions du diable en solo

Quand le diable est au piano, qu’il joue la note de trop

Quand le piano est au diable ce que la corde est au cou des présumés coupables

А потім танцюємо на заборонених напрямках, коли пожежа

Заспівайте солодку мелодію, поплескайте і скажіть, що хочете ще

Якщо це не так в акордах, не має значення, чи сильно б’є

Вони отримали золото і пісню

І диригент, який грає, веде нас заткнути

Дюкон, у нас гроші римуються з терміновістю

Мовляв, почистіть бруд від миючого засобу

Але вони хочуть, щоб ми згиналися, зламалися, вони хочуть, щоб ми зламалися

Коли диявол за фортепіано, і він б'є тільки по білих клавішах

І брудні раси запхалися в збірні заводи

Коли прийде полювання, запалять запальнички

Полював у цьому проклятому зоопарку, з собаками навколо кісток

Чиє прослуховування наситило мережу

Грайте їм до мінор, і вони дадуть вам мажорний палець

Бо вулиця – це просто сміттєспалювальний завод

Коли диявол за фортепіано, з перших його нот

Мелодія вбивства стикається з хворобливими партитурами вбивства

Або тінь на інструменті, темне передчуття

Народжений від ясної детонації, що заморожує мою кров

Мимовільно або навмисно

Коли музика хаосу слідує за різким рухом

Республіка руйнується біля наших ніг

А наші королі топчуть його матір

Коли ненависть відповідає на заклики пронизливих сирен

Про симфонію дізналися зі звуку розслаблення

Бо, як ви кажете, ми паразити

Придушуйте нас, як і ви

Відбиток трауру на наших посмішках, у тому числі і на святах

Перепишіть частини всієї нашої історії

Продовжуйте грати з нашими нервами

Цей концерт іронії буде повільно, але впевнено чорнити мораль

Протягом годин очікування, щоб побачити більш чітко

Поки нема чого робити

Коли диявол за фортепіано, він занадто багато грає на ноті

Коли піаніно до біса, що петля на шиї нібито винних

Коли диявол за фортепіано, голоси дряпають, шкрябають

Шкурки зриваються і пропонуються в образах і строфах

Мотузки падають, готові зв'язати безлад

Звуки крутяться під брудними лозунгами

Це не через відсутність попередження

На відміну від попереджень, перед цими випадковими кулями

Скло розбивається, а кров світиться на стіні

Шкіра додається до міді, а дроти – до каркасу

Плоть миттєво використовує дріт

Волога, яка чіпляється за заземлення

Ваги зайняті і запалюють крещендо

З солодким насильством дієслова на краю

Коли диявол за фортепіано, акорд схожий на косу

Своєрідний перелом на руці старого ката

Біла симфонія, прекрасна, як ешафот

Cold Hate Alphabet як екс-вото

Всі пукнули до болю пороку, енцефалограма висока

Ми сини найстаріших барів

Естетика ембарго від колиски до могили

Спадщина батога історії клишоногих

Але хто платить за нашу шкіру?

Хто нас плює згори?

Але в кого в підземеллі зв’язка ключів?

І все це лайно говорить зі мною лише півсловами

Коли він підсумовує для мене світ одним знаком:

Одна колія, два потяги, три причини помолитися

Перш ніж бігти, трахни себе у воді

На двосторонній підстилці, на користь одного занадто багато безсоння

Мене вирвало соло на ноти диявола

Коли диявол за фортепіано, він занадто багато грає на ноті

Коли піаніно до біса, що петля на шиї нібито винних