Je Me Fais Vieux - La Rumeur

Putain, j’me fais vieux, les années s'égrènent

Autour de moi des familles s’font, des jobs s’enchaînent

La peine sur les visages de certains

La joie pour d’autres dès lors qu’la bonne fortune effleure leurs mains

A la fenêtre de ma chambre, mon passé me regarde

Pousse des rires innocents alors qu’la vieillesse me taillade

Des pensées meurtries, ma vie bien chargée

J’me fais vieux, où sont passées mes belles années

Une période scolaire mâtinée d’erreurs

Une mémoire sélective se réveillant qu'à la fin d’l’heure

J’en ai soupé des phrases «Mourad, pas d’avenir, vous n’serez rien

Finirez dehors, ça c’est certain «Le pire, c’est qu’j’ai fini par le croire

Enfin, les tartes du père y ont contribué tous les soirs

De CV déposés au MacDo et consorts

La réponse, même pistonné, était la seule «dehors «A regarder en arrière l’adolescence de jeunes esseulés

Diffère toujours de celle qu’on nous a contée

Et sans tout cela, j’aurais fini au bled

A travailler la terre chez grand-mère Mallahmed

Je sais, j’me fais vieux, des rides au coin des yeux

La saison hivernale a touché mes cheveux

Au crépuscule de mon existence

Les taches brunes sur mes mains calleuses y font référence

Dans l’roman d’ma vie, tant d'écueils à chaque page

Les bords quand on est sali, côté unique de l’ouvrage

Des erreurs de parcours ayant fait des ratures

Des disparus de longue date, des explications en bordure

L’aventure humaine est trop longue à mon goût

Attendre des années pour comprendre ma place et c’que j’fous

Avancer à tâtons, des cors glacés aux pieds

Des funérariums bondés montrant la case arrivée

J’me fais vieux et ça m’fait mal de voir c’que j’laisse

Des commerces qui perdent leur enseigne

Des mouroirs pour les bêtes que nous sommes

Des points d’retraite pour les futures bêtes de somme

La pluie cogne sur les fenêtres des Bleuets

Aujourd’hui c’est compote, jeux d’cartes et télé

La vieillesse est une garce que je n’veux plus payer

Quitter ce lieu pour mon havre de paix ensoleillé

Des noms d’fleurs pour bâtisses, les mêmes pour nos stèles

Les myosotis n'égayent que les pierres, pas les êtres

A quoi ça sert?

Je n’sais pas

Une adresse sans pouvoir te voir ne m’enchante pas

La joie des enfants d'à côté me réchauffe si peu

A les entendre crier, ça m'énerve, mais bon ça fait des heureux

La notion de temps est importante à mon âge

A l’aube de leur adolescence, l’automne aura jauni mes pages

Блін, я старію, роки минають

Навколо мене формуються сім’ї, пов’язуються роботи

Біль на обличчях деяких

Радість для інших, коли удача торкається їхніх рук

У вікно моєї спальні моє минуле дивиться на мене

Випусти невинний сміх, коли старість б’є на мене

Забиті думки, моє зайняте життя

Я старію, куди поділися мої добрі роки

Шкільний період сповнений помилок

Вибіркова пам'ять, яка прокидається лише в кінці години

Мені вистачило речень «Мурад, немає майбутнього, ти будеш нічим

Опиниться на вулиці, це точно «Найгірше те, що я в кінцевому підсумку повірив у це

Щовечора до цього сприяли батькові пироги

Резюме подаються в McDonald's та інші

Відповідь, навіть посилена, була єдиною «зовнішньою», озираючись на підлітковий вік молодих самотніх

Завжди відрізняється від того, що нам казали

А без усього цього я б потрапив у затоки

Обробка землі у бабусі Маллахмед

Я знаю, я старію, зморшки біля куточка очей

Зимовий сезон торкнувся мого волосся

У сутінках мого існування

Коричневі плями на моїх мозолистих руках відносяться до цього

У романі мого життя стільки підводних каменів на кожній сторінці

Краї, коли брудні, унікальна сторона роботи

Помилки курсу, які зробили перекреслення

Давно відсутні, прикордонні пояснення

Людська пригода занадто довга на мій смак

Роками чекаю, щоб зрозуміти своє місце і те, що я роблю

Намацуючи вперед, холодні мозолі на ногах

Переповнені похоронні зали, що показують коробку прибуття

Я старію, і мені боляче дивитися, що я залишаю

Підприємства втрачають свій знак

Місця смерті для звірів, якими ми є

Пункти відступу для майбутніх робочих коней

Дощ б'є у вікна Les Bleuets

Сьогодні це компот, карткові ігри та телевізор

Старість — це стерва, я не хочу більше платити

Залиш це місце для моєї сонячної гавані

Назви квітів для будівель, такі ж для наших стел

Незабудки освітлюють лише камені, а не істоти

В чому справа?

я не знаю

Адреса, коли я не можу вас бачити, мене не втішає

Мене так мало зігріває радість сусідніх дітей

Мене дратує, як вони кричать, але це робить людей щасливими

У моєму віці важливий час

На зорі їхньої юності осінь пожовтіє мої сторінки