Ma routine - La Rumeur

C’est trop long, trop loin, trop près d’la paralysie

Trop long, trop loin, bien loin des fantaisies

C’est juste au milieu des cendres

Là où il pleut des cordes pour s’pendre

Là où y a qu’des cadavres à étendre

A ceux restés sur l’côté, restés sur l’carreau

Vont-ils revenir entiers, vont-ils devenir paros?

J’attends toujours l’oseille, la paye, la fin du mois

J’attends qu’mes créanciers se fassent balancer du toit

Qu’ils se demandent encore pourquoi

Le regard froid ne se retourne même pas vers toi

Mais regarde-toi, allez souris

Dans ton trou d’souris

Et couche-toi dans ton lit comme si y avait Katsumi

Ce soir j’bouffe ma routine comme un steak haché pâtes

Le frère était pressé, voulait pas finir à pattes

Go fast, faut remplir l’go-fri

Tu veux des gosses tu veux pouvoir tout leur offrir

Loin des écoles pourries qui nous ont pas entendus

Loin de ces vies suspendues dans un couloir perdu

Il n’a pas remonté les manches mais enfilé les gants

J’comprends que l’bleu d’travail n’a toujours rien d'élégant

Un mort à la bijouterie

Grosse gov' et le regard sur lui

Le font passer pour le parrain de la filouterie

Il l’avait vu au cinéma comme les flics son cinéma

Et j’fais qu’brosser l’panorama

Devenu paranoïaque, sous substances à l’ammoniac

Se fout des salamalecs, veut juste une île et une femme paradisiaques

Partir loin, putain d’routine meurtrière

Moi j’bois mon café noir

J’lis ma feuille de chou ses faits divers

J’pars, il fait noir, j’rentre, il fait noir, putain c’est déjà l’hiver

«Du sommeil, du soleil, de l’oseille» résonne comme un leitmotiv

C’est moins rébarbatif

Il s’fait son kif à Saint-Barth, putes et bête d’appart'

Mais dans les mains n’a jamais eu toutes les cartes

Une mère dépressive et son fils, v’là les cicatrices

Délinquance, flics, huissiers

Tu connais l’histoire, comment ne pas glisser

Est-ce qu’on nous laisse croire en l’escroquerie

Qu’est notre existence, comme une évidence

N’a jamais eu confiance en la Providence

Ni en son baveux et la jurisprudence

Et moi j’prends ma pilule bleue, dans mon Neverland

Dans mon train-train d’banlieue qui rêve de voiture allemande

Trêve limitée, vision formatée

Voilà de quoi j’devrais m’contenter

Sans trop contester

Et puis rester dans les clous, dans mon trou

J’ai comme un code-barre qui m’empêche de m'écarter de la troupe

De mon torchon j’n’ai pas fini la page

Celle qu’il aurait voulu tourner pour ne pas finir en cage

Argent sale, et au final aussi du sang sur les mains

L’article dit qu’il s’est fait buter comme un chien

(routine meurtrière putain d’routine meurtrière)

Це занадто довго, занадто далеко, занадто близько до паралічу

Занадто довго, занадто далеко, далеко від фантазій

Це прямо посеред попелу

Де йде дощ, мотузки повісити

Де лежать тільки трупи

Тим, хто залишився збоку, залишився на підлозі

Чи повернуться вони цілими, чи стануть парою?

Ще чекаю щавелю, зарплати, кінця місяця

Я чекаю, коли моїх кредиторів скинуть з даху

Нехай вони ще дивуються чому

Холодний погляд навіть не повертається до тебе

Але подивіться на себе, посміхніться

У вашій мишачій дірі

І лежи в ліжку, наче там Кацумі

Сьогодні ввечері я їм свою рутину, як стейк з макаронного фаршу

Брат поспішав, не хотів ставати на ноги

Їдьте швидко, треба заповнити го-прі

Ви хочете дітей, щоб ви могли дати їм все

Далеко від гнилих шкіл, які нас не чули

Далеко від тих життів, що висять у загубленому коридорі

Він не засукав рукава, а одягнув рукавички

Я так розумію, що комбінезон все одно не елегантний

Смерть у ювелірному магазині

Великий уряд і погляд на нього

Видайте його за хрещеного батька хитрощів

Він бачив це в кінотеатрі, як копи у своєму кінотеатрі

А я лише проглядаю панораму

Під впливом речовин з аміаком стає параноїком

Не дбайте про саламалек, просто хочу райський острів і дружину

Йди далеко, біса вбивча рутина

Я п'ю каву чорну

Я читав свій капустяний лист його різні факти

Я йду, темно, я йду додому, темно, блін, вже зима

«Спи, сонце, щавель» лунає як лейтмотив

Це менш страшно

Він отримує свої удари в Сен-Барті, повії та квартирних звірів

Але в руках ніколи не були всі карти

Пригнічена мати та її син, ось шрами

Правопорушники, копи, судові пристави

Ви знаєте історію, як не посковзнутися

Нас змушують вірити в шахрайство

Що таке наше існування, як доказ

Ніколи не вірив Провидінню

Ані в його слиняві та судовій практиці

І я приймаю свою блакитну пігулку в Неверленді

У своїй заміській рутині мрію про німецьку машину

Обмежене перемир'я, відформатований бачення

Це те, на що я повинен задовольнитися

Без зайвих аргументів

А потім залишитися в цвяхах, в моїй лунці

У мене схожий штрих-код, який заважає мені відійти від загону

Зі своєї ганчірки я не закінчив сторінку

Ту, яку він хотів би застрелити, щоб не опинитися в клітці

Брудні гроші, а зрештою ще й кров на руках

У статті йдеться, що його побили, як собаку

(вбивча рутина, трахана вбивча рутина)