Les Coulisses De L'angoisse - La Rumeur

Tu veux savoir vraiment à quoi je ressemble?

Au commun des banlieusards

Je connais ces murs par cœur, man, qui ont broyé notre enfance

Un peu de fierté, tout de même, sur des figures de salauds

Chasse le naturel et il revient au galop

Trop de galères, cousin, pour rien de glorieux

Si ce n’est la une des sous-sol, des quelques fanzines sérieux

Des quelques tribunes au vitriol

Ne me demande pas de choisir entre la poudre et le plomb

Je suis ce feu qui se déclare dans un champ de coton

A ma fenêtre, le givre d’un jour d’hiver trop gris

A ouvert un de mes livres au chapitre des incendies

Comme à l’accoutumée, comme un besoin trop mal sevré

J’y recherche des balles, quelques flèches létales

Et un peu de baume au cœur pour la cuirasse d’un franc-tireur

Un arsenal artisanal qui choisit ses mots comme on commet un homicide

Et parfume ses phrases de quelques gouttes d’acide

Notre époque, encore, est celle des arbres morts

A quelques pas à peine des plus belles fontaines

Et si tu n’es pas né où il fallait, il va falloir

Comme dirait le vieillard, apprendre à voir clair dans le noir

Des coulisses aux planches

Des jours sombres aux nuits de revanche

Quelques rumeurs larvées comme des braises qui menacent de s’enflammer après

l’extinction d’un incendie

Quand j’arpente ces couloirs, que l’angoisse me prend à la gorge

Des millions de bactéries aux lèvres, faut que ça sorte !

A la porte des coulisses de cette pièce bondée

Les joyeux drilles gesticulent avec le sourire carnassier

Alors que leurs conspirations s'ébruitent par des trous de serrures

A la lueur d’une chandelle de sang striée de noir

Leurs sombres réunions se dévoilent une forfaiture

On y trouve des lames fines et tout un tas d’accessoires

Sur un son qui te surine, pendant que tes potes t’urinent dessus

Quand t’es accroc, quand l’insuline te suffit plus

Pendant que tu vérifies si t’as piqué la bonne veine

Mon son s’affirme avec la haine dans ses gênes

Et ça monte doucement d’un cran, avant que tu partes les pieds devant

Attend que les petits deviennent grands

Et tout ce boucan, quand les chacals sont de sortie

Arrête ton char si t’as le choix après les ronces et les orties

Depuis qu’ils ont sauté les planques

Combien de camés en manque prêts à te caner?

Quand les ventes d’armes augmentent et qu’ils veulent que nos cadavres

pourrissent

Y’a nos affaires qui tournent en coulisses

Des coulisses aux planches

Des jours sombres aux nuits de revanche

Quelques rumeurs larvées comme des braises qui menacent de s’enflammer après

l’extinction d’un incendie

La Rumeur Peut-être bien qu’c’est fait exprès

La Rumeur Peut-être bien qu’c’est fait exprès

Ти справді хочеш знати, як я виглядаю?

Для звичайних пасажирів

Я знаю напам’ять ці стіни, чоловіче, що розчавили наше дитинство

Трохи гордості, все-таки, за фігури сволочів

Проганяйте природне, і воно скаче назад

Забагато клопоту, кузине, ні за що славного

Якщо не один із підвалів, то якісь серйозні фанзіни

Від кількох трибун до купоросу

Не проси мене вибирати між порохом і свинцем

Я той вогонь, що спалахує на бавовняному полі

У моєму вікні мороз надто сірого зимового дня

Відкрив одну зі своїх книг до розділу про пожежі

Як завжди, як погано відлучена потреба

Шукаю кулі, якісь смертоносні стріли

І трохи бальзаму на серце для кіраси снайпера

Кустарний арсенал, який підбирає слова, коли хтось вчиняє вбивство

І ароматизує свої речення кількома краплями кислоти

Наша ера, знову ж таки, — це епоха мертвих дерев

Всього за кілька кроків від найкрасивіших фонтанів

І якщо ти народився не так, то тобі доведеться

Як сказав би старий, навчись добре бачити в темряві

Від бекстейджа до дощок

Від темних днів до ночей помсти

Кілька чуток, прихованих, як вуглинки, які загрожують спалахнути згодом

гасіння пожежі

Коли я ходжу цими коридорами, туга хапає мене за горло

Мільйони бактерій на губах, треба виходити!

За кулісами дверей цієї переповненої кімнати

Веселі жестикулюють з хижими посмішками

Оскільки їхні змови просочуються через замкові щілини

При світлі чорних смуг крові свічки

Їхні темні зустрічі виявляють конфіскацію

Є чудові леза та цілий ряд аксесуарів

На звук, який дратує вас, поки ваші рідні мочаться на вас

Коли ти залежний, коли інсуліну не вистачає

Поки ви перевіряєте, чи вам пощастило

Мій звук стверджується з ненавистю в генах

І це повільно піднімає його на сходинку, перш ніж ви підете ногами

Зачекайте, поки підростуть маленькі

І весь той рекет, коли виходять шакали

Зупиніть свою колісницю, якщо у вас є вибір після огірків і кропиви

Так як вони перестрибували схованки

Скільки наркоманів готових вас трахнути?

Коли продаж зброї зросте, і вони захочуть наші трупи

гниття

Наш бізнес йде за лаштунками

Від бекстейджа до дощок

Від темних днів до ночей помсти

Кілька чуток, прихованих, як вуглинки, які загрожують спалахнути згодом

гасіння пожежі

Чутка. Можливо, це зроблено навмисне

Чутка. Можливо, це зроблено навмисне