Le chat noir - La Rumeur

Tu peux me voir dans un petit resto, boire un mojito

Allumer mon havane, au chalumeau

Gentleman toujours, entre gens normaux

Qui savent aligner deux phrases sans faire intello

Le matin au bureau, le soir au bistrot

Pas de quoi enflammer les réseaux sociaux

Une vie simple et rangée sans s'ériger de légende

Bâtie en toute logique, sur l’aversion des flics

J’ai encore un cerveau qui tourne nuit et jour

Pas de directeur artistique, si ces animaux existent toujours

2013 après Jésus-Christ

Paris 18, la gouaille qui chante, les bars à strip, les balles sifflantes

Les petites récalcitrantes aux grands airs de divas

Qui ne savent plus rien foutre de leur dix doigts

Le matin au bureau, le soir au bistrot

Pas de quoi enflammer les réseaux sociaux (x2)

Sur quelle époque tombons-nous?

(x2)

Aucune lueur dans ce dégout (dans ce dégout)

Enfermés dehors jusqu’au dernier verrou

Cherche ailleurs c’est la même partout

D’abord des zones de chasses, l’air de con la vue basse

L'été c’est marrant 2 minutes

Toutes ces petits michtos les bourrelets qui dépassent du fut'

Sachez-le, je vous aime maquillées comme des putes

Et c’est même plus une insulte mais l’air du temps

Pour plus de mixité à l'écran, je régurgite ce qu’on nous vend

Tu peux te boucher le nez, un samedi soir sur les champs

Près d’une clientèle fortunée, j’t’invite juste à te promener

Paris me sort par les yeux, mais frère

Je n’ai pas encore trouvé mieux donc je gère comme je peux

L’hystérie de la veille, saloperie de bouteille

Première marche vers un fait divers

Au bras d’une bonne sorcière qui comme tu l’imagines

Les dents qui rayent les portières d’une berline

Sur quelle époque tombons-nous?

(x2)

Aucune lueur dans ce dégout (dans ce dégout)

Enfermés dehors jusqu’au dernier verrou

Cherche ailleurs c’est la même partout

Le matin au bureau, le soir au bistrot

Pas de quoi enflammer les réseaux sociaux (x2)

Paris (x35 environ…)

Sur quelle époque tombons-nous?

(x2)

Aucune lueur dans ce dégoût (dans ce dégoût)

Enfermés dehors jusqu’au dernier verrou

Cherche ailleurs c’est la même partout

Ви можете побачити мене в закусочній, п’ю мохіто

Засвіти мою Гавану, паяльною лампою

Джентльмен завжди, між нормальними людьми

Хто вміє складати два речення, не здаючись ботаніком

Вранці в офісі, ввечері в бістро

Недостатньо, щоб запалити соціальні мережі

Просте та охайне життя, не ставши легендою

Логічно побудований на відразі до копів

У мене ще є мозок, який крутиться день і ніч

Немає арт-директора, якщо ці тварини ще існують

2013 рік нашої ери

Париж 18, жарти, які співають, стрип-бари, свист куль

Маленькі непокірні з чудовим виглядом дів

Хто вже не вміє трахатися своїми десятьма пальцями

Вранці в офісі, ввечері в бістро

Недостатньо, щоб запалити соціальні мережі (x2)

На яку епоху ми припадаємо?

(x2)

Немає світла в цій гидоті (у цій огиді)

Заблоковано до останнього замка

Подивіться деінде, скрізь так само

Перші мисливські зони, повітря з низким виглядом

Літо веселе 2 хвилини

Всі ці маленькі міхтос згортки, що стирчать з бочки

Знай, мені подобається, що ти вигриманий як суки

І це вже навіть не образа, а дух часу

Для більшої різноманітності на екрані я відригую те, що нам продають

Ви можете затримати ніс у суботу ввечері в полі

Біля заможної клієнтури я просто запрошую вас погуляти

Паріс виходить мені на очі, але брат

Я ще не знайшов кращого, тому керуюся як можу

Вчорашня істерика, проклята пляшка

Перший крок до новини

На руці доброї відьми, яка як ви собі уявляєте

Зуби, які дряпають двері седана

На яку епоху ми припадаємо?

(x2)

Немає світла в цій гидоті (у цій огиді)

Заблоковано до останнього замка

Подивіться деінде, скрізь так само

Вранці в офісі, ввечері в бістро

Недостатньо, щоб запалити соціальні мережі (x2)

Париж (х35 приблизно…)

На яку епоху ми припадаємо?

(x2)

Жодного проблиску в цій гидоті (в цій огиді)

Заблоковано до останнього замка

Подивіться деінде, скрізь так само