Ils nous aiment comme le feu - La Rumeur

Encore des sueurs froides pour la major

Et pour les flics de la confiture pour les porcs

Peut-on truander le fisc comme une maison de disque

Et pas que pour l’amour du risque?

Je suis sceptique

C’est vrai qu'à ce niveau-là, on tient beaucoup de ces quidams

Admirateurs de tam-tam puis employeurs sans états d'âmes

Ça nous fera toujours des points communs, allez une franche poignée de mains

Et on oublie comme on a tous failli d’où l’on vient

Et on survit dans la niche du chien

Tout seul, apprends à fermer ta putain de gueule

Même si le soir c’est bruyant, dans certains endroits de la capitale

Même enfoncé dans ma capuche le regard fuyant

On n’est jamais à l’abri d’une balle de la police

Comme du côté de Dammarie-les-Lys

Les frères ne rêvent que de rester entiers

N’allez pas vous imaginer autre chose

Connaissent la misère du travail au chantier

Pendant huit heures de suite avec une heure de pause

Alors écoute quand je te cause, à l’instinct du quotidien

Même si ces mots qui me viennent n'ébranleront jamais la volonté des anciens

Qui pour manger et boire ont connu les cours du soir

Risqué le purgatoire de la clandestinité, de ce côté de la Méditerranée

Ma musique porte cette empreinte, qu’on le veuille ou non

Quand toute ma génération s’esquinte sur le béton

C’est toute la différence — elle est belle la France

Et qui me parle de ceux qui n’ont pas eu cette chance

Entre les mains sales suffisamment tôt et déjà des rides sur la peau

Ou alors les poches vides mais les reins solides pour tous les sales boulots

Ils nous aiment comme le feu, dites-vous le, on ne se fait plus d’illusions

Ils nous aiment comme le feu, hé ouais dites-vous le

Je suis ce feu qui s’déclare dans un champ de coton…

Ils nous aiment comme le feu, on se défend comme on peut

Comme on croit, comme ça vient, comme on refuse une collier pour chien

Rien, je n’ai rien de plus à offrir

Rien de mieux à écrire qu’un peu de prose trempée d’alcool à brûler

Qu’un peu de crache raclée dans le fond du gosier

On fauche bien les blés pour le grain

Nos grandes gueules le seront pour l’exemple

Et deux sales procédures pénales nous aboient dessus ensemble

Elles ont le goût de la merde fraîche

Elles y ressemblent et sont bien drôles pour qu’on en tremble

Que veux-tu?

Malgré leur laisse au cul

On empêche pas les clébards à l’affût de pisser au pied des statues

Fiche-nous si tu veux, juge-nous c’est mieux mais garde tes paniers de crabe

Tes miettes de table ou tes strapontins de sable

Il y a une charge instable au bout du câble

Quand le présent se parfume d’une oraison future, quand il se résume à

conjuguer plusieurs milliers de blessures parmi les bennes à ordures

On ne marchande pas, on frappe fort plusieurs fois

Jusqu'à se tenir complètement droit.

Et ça n'étonnera que les sourds

Les aveugles ou les muets, vieux, ils nous aiment comme le feu

Ils nous aiment comme le feu, dites-vous le, on ne se fait plus d’illusions

Ils nous aiment comme le feu, hé ouais dites-vous le

Je suis ce feu qui s’déclare dans un champ de coton…

Більше холодного поту для майора

А для ментів варення для свиней

Чи можемо ми обдурити податківців, як звукозаписну компанію

І не тільки заради ризику?

Я скептично налаштований

Це правда, що на цьому рівні ми беремо багато цих людей

Там-там шанувальники, то роботодавці без клопоту

Ми завжди матимемо спільні речі, приходьте на справжнє рукостискання

І ми забуваємо, як ми всі зазнали невдачі там, звідки прийшли

А ми виживаємо в собачій будці

На самоті навчись мовчати

Хоча ввечері шумно, місцями в столиці

Навіть закопаний у капюшон з хитким поглядом

Ви ніколи не застраховані від поліцейської кулі

Як на стороні Даммарі-ле-Ліс

Брати лише мріють залишитися цілісними

Нічого іншого не уявляй

Знайте біду роботи на будівництві

Вісім годин поспіль з одногодинною перервою

Тож слухай, коли я з тобою розмовляю, повсякденний інстинкт

Хоча ці слова, що приходять до мене, ніколи не похитнуть волі старших

Кого їсти та пити мають відомі вечірні заняття

Ризикнув сховатися чистилищем по цей бік Середземного моря

Моя музика несе цей відбиток, хочемо ми цього чи ні

Коли все моє покоління марнує на бетон

Ось і вся різниця — Франція прекрасна

А хто мені про тих, кому не пощастило

В брудні руки досить скоро і вже зморшки на шкірі

Або з порожніми кишенями, але міцними спинками для всієї брудної роботи

Вони люблять нас, як вогонь, ви кажете, ми більше не маємо ілюзій

Вони люблять нас, як вогонь, так, ти так кажеш

Я той вогонь, що спалахнув на бавовняному полі...

Вони люблять нас, як вогонь, ми захищаємось, як можемо

Як ми віримо, як приходить, як відмовляємося від нашийника

Нічого, мені більше нічого запропонувати

Немає нічого кращого, ніж проза, змочена в спирті

Лише невелика подряпина в задній частині горла

Добре скошуємо пшеницю на зерно

Наші великі роти будуть, наприклад

І два брудних кримінальних провадження гавкають на нас разом

На смак вони нагадують свіже лайно

Вони так виглядають і такі кумедні, що змушують тремтіти

Що ти хочеш?

Незважаючи на їх повідець до дупи

Ми не заважаємо гончам, які спостерігають, писати біля підніжжя статуй

Трахни нас, якщо хочеш, суди, що краще, але тримай свої крабові кошики

Крихти вашого столу або ваші складні сидіння з піску

На кінці кабелю є нестабільне навантаження

Коли теперішнє запашне майбутньою молитвою, коли воно зводиться до

поєднати кілька тисяч травм серед смітників

Ми не торгуємось, ми б’ємо багато разів

Поки ви не стоїте абсолютно прямо.

І це здивує лише глухих

Сліпі чи німі, чоловіче, вони люблять нас, як вогонь

Вони люблять нас, як вогонь, ви кажете, ми більше не маємо ілюзій

Вони люблять нас, як вогонь, так, ти так кажеш

Я той вогонь, що спалахнув на бавовняному полі...