Espoir abstrait - La Rumeur

Ouais ouais

La Rumeur

2015, putain

Putain comment ça passe vite

Hein mon frère

Mais bon t’as vu on est là

On charbonne

Ma rue un film d’action

Un polar, un thriller ou un dramatique

Là où même la fiction n’a rien d’fantastique

Etat critique entre la nuit et le jour

Habitué des ombres ayant grandi dans le contrejour

Ou dans le contrebas, là où on s’en contrefout

Vas savoir qui de la crise accuse le contrecoup

C’est couru d’avance, cousu de barbelés

Du réchauffé au goût de surgelé

Que le surfeur des terrains vagues sans les cheveux dans l’vent

Très peu verni quand la vie agit comme un dissolvant

Qui veut nous donner des leçons, nous les sales garçons

Qui sur la discipline faisons du cheval d’arçon

Autant d’orgueil que de sang versé au quai d’Orsay

Autant de haine que de bavures au quai des Orfèvres

J’te jure, tu veux savoir ce que dit l’autopsie

T’as qu'à fouiller mes récits qui n’respirent que l'épilepsie

J’aimerais vivre bien et respirer l’air sain

Malgré mes nuits peuplées d’oursins dans mon traversin

Tu veux du sport extrême

Vivre d’espoir abstrait

J’aimerais vivre bien et respirer l’air sain

Vivre bien, vivre bien

Espoir abstrait, espoir abstrait

Espoir abstrait, espoir abstrait

Qui me parle de trajectoires

On pleure nos vies au fond d’un crachoir

Pleure des lames de rasoir la tête dans un entonnoir

Bref, on a la gueule du boulevard Rochechouart le soir

Dans le 3 heures, 18ème, rue des derniers

A traîner son spleen retrouvé dans un vide-grenier

Si peu d’espace pour réfléchir

Et dix millions d’raisons d’fléchir

J’sais pas si tu peux en saisir l’urgence

Le silence de la violence, les turbulences de la conscience

Le tout rythmé par les sirènes d’ambulance

Deux chemins qui s'écrivent en sens inverse

Y a pas qu’l’averse qui nous traverse

Mais la perspective de vivre en autarcie

Et l’regard noirci, s’taper du képi farci, ah non merci

Noctambule et sang qui coagule

Encore une histoire sans fin ni préambule

так Так

Чутка

2015 блін

Блін, як швидко це йде

Гей, мій брат

Але, бачите, ми тут

Ми вугілля

Моя вулиця бойовик

Трилер, трилер чи драма

Де навіть фантастика не є нічого фантастичного

Критичний стан між днем ​​і ніччю

Звик до тіней, що виросли в контровому світлі

Або внизу, де нам наплювати

Знайте, хто з кризи звинувачує негативну реакцію

Це непередбачуваний висновок, зашитий колючим дротом

Від розігрітого до замороженого смаку

Чим серфер пусток без волосся на вітрі

Дуже мало полірується, коли життя діє як розчинник

Хто хоче вчити нас брудних хлопців

Хто на дисципліні займається конем

На набережній Орсе пролито стільки гордості, скільки крові

На набережній Орфеврів стільки ж ненависті, скільки помилок

Клянуся, ти хочеш знати, що каже розтин

Ви просто повинні пошукати мої історії, які дихають тільки епілепсією

Я хотів би добре жити і дихати чистим повітрям

Незважаючи на мої ночі, населені морськими їжаками в моїй валиці

Хочеш екстремального спорту

Жити в абстрактній надії

Я хотів би добре жити і дихати чистим повітрям

Живи добре, живи добре

Абстрактна надія, абстрактна надія

Абстрактна надія, абстрактна надія

Хто мені розповідає про траєкторії

Ми плачемо своє життя на дні плювальниці

Крик леза бритви головою вниз по воронці

Словом, у нас вечірнє обличчя бульвару Рошшуар

О 3 годині 18-а вул

Перетягнувши його селезінку знайшли в гаражі

Так мало місця для роздумів

І десять мільйонів причин зігнутися

Я не знаю, чи можете ви зрозуміти терміновість

Тиша насильства, турбулентність совісті

Все перемежовується сиренами швидкої допомоги

Два шляхи, які пишуть у протилежних напрямках

Нас перетинає не тільки злива

Але перспектива жити на самодостатності

І почорнілий погляд, ударяючи по набитому кепі, ах ні, дякую

Сова і кров, що згортається

Ще одна історія без кінця і преамбули