Écoute le sang parler - La Rumeur

Écoute le sang parler, écoute le sang parler, écoute le sang parler

Écoute le sang parler, écoute le sang parler, écoute le sang…

On nous a confisqué nos vies, paroles d’un père de famille instruit

Loin, très loin de ces comptes rendus accablants

Un regard noir suffit, jeté du coin de l'œil

Crevé d’orgueil et de mépris pour éveiller ces instants enfouis

Avec le prima du verbe sur leurs écrits, intoxiqués de références

Falsifiés jusqu'à la moelle des os, aussi inepte que sans honte

Me dit mon père, à relater des affres sans colmater ces balafres

Et cicatrices de guerre laissées par des années de torture

Entre les rouages d’une machine à broyer nos traditions et cultures

Parle-moi de ces milliers d’hommes sacrifiés au pays

Parle-moi de ceux qui, à l’heure où j'écris

Creusent de leurs mains des fosses communes, une par une

Pour accueillir leur destin

Parle-moi de ces réclamations ouvrières noyées dans le sang

Puis de ces consensus de bons sentiments humanitaires de ces blancs

Donneurs de tapes dans le dos, amateurs d’exotisme

L’exemple d’une vertu chrétienne suppôt du colonialisme

Dans ces longs silences d’après témoignages dignes d’une éloge funèbre

Mon père, avec cette lucidité d’un grand révolutionnaire

Me fait comprendre que la peur n’est qu’une mauvaise conseillère

Et le doute l’entreprise du bourreau

Pendant que l’Afrique compte ses morts, ses mythes et ses corbeaux

Écoute le sang parler, écoute le sang parler, écoute le sang parler

Écoute le sang parler, écoute le sang parler, écoute le sang…

On partait à l'école nu-pieds chercher le savoir

Chemise et short immaculés, impeccablement repassés

Jusque tard le soir, après des kilomètres de champs entourés de mystère

Des chemins jonchés de pierres, en pleine nuit noire, se souvient mon père

Aujourd’hui, ce ne sont que des restes, des dettes

Des chapes de pneus consumées sur la terre battue

Quelques douilles éparpillées sur le sol

Des vieux barils perdus et autres stigmates d’affrontements récents

Entre ces jeunes émeutiers qui rêvent de liberté

Et ces patrouilles discrètes qui perpétuent l’horreur de 34 années sanglantes

d’une dictature de fer, dans ces rues devenues mornes comme des cimetières

Où sont ces hommes dont les récits nous interrogent sur ce que nous sommes?

Avec cette nostalgie des poètes de la négritude

Ces chants qui ont bercés notre enfance, ces griots narrateurs des blessures de

nos ancêtres portent-ils toujours nos inquiétudes?

Loin des clichés indécents qui n’ont rien d’autre à dire

Que cette misère noire ne nous enlève pas le sourire !

Enfant du pays, le drame de toute une époque

Que tu traverses ne t’a pas épargné, n’est-ce pas?

Le poison de la désinformation a eu raison des vérités de l’histoire

Qui t’accompagneront, au grand péril de ton exil, paraît-il

Vers une France si généreuse et porteuse de progrès

Où s’enracine le mépris dans chaque pas que tu fais

En quelques mots, si le fatalisme et l’isolement prédomine ici

La haine trouvera son écho

Et l’Afrique compte ses morts, ses mythes et ses corbeaux

Écoute le sang parler, écoute le sang parler, écoute le sang parler

Écoute le sang parler, écoute le sang parler, écoute le sang…

Послухайте розмову крові, послухайте розмову крові, послухайте розмову крові

Слухай розмову крові, послухай розмову крові, послухай кров...

Наше життя конфісковано, слова освіченого сім'янина

Далеко-далеко від цих проклятих рахунків

Досить відблиску, кинутий куточком ока

Палений гордістю і презирством, щоб пробудити ці поховані моменти

З примою дієслова на своїх творах, залежний від посилань

Сфальсифікований до кісток, як бездарний, так і безсоромний

Каже мені мій батько, щоб пережити муки, не заклеюючи ці шрами

І шрами війни, що залишилися від років тортур

Між гвинтиками машини, щоб подрібнити наші традиції та культури

Розкажіть мені про ті тисячі людей, принесених в жертву в країні

Розкажіть мені про тих, хто, як я пишу

Копати братські могили своїми руками, по черзі

Вітати їхню долю

Розкажи мені про ті трудові кривди втоплені

Потім про цей консенсус добрих гуманітарних почуттів цих білих людей

Дарувальники поплескування по спині, любителі екзотики

Приклад християнської чесноти, що передбачає колоніалізм

У цих довгих мовчаннях за свідченнями, гідними панегірика

Мій батько, з прозорливістю великого революціонера

Дає мені зрозуміти, що страх – це лише поганий порадник

І сумніватися в справах ката

Поки Африка рахує своїх мертвих, свої міфи та своїх ворон

Послухайте розмову крові, послухайте розмову крові, послухайте розмову крові

Слухай розмову крові, послухай розмову крові, послухай кров...

Ми ходили до школи босоніж шукати знань

Бездоганна сорочка та шорти, бездоганно випрасувані

До пізньої ночі, після кілометрів полів, оповите таємницею

Дороги, всипані камінням, серед темної ночі згадує мого батька

Сьогодні це лише залишки, борги

Протектори шин з’їхали на бруд

Кілька гільз розкидані на підлозі

Старі втрачені бочки та інші шрами від недавніх зіткнень

Між цими молодими бунтівниками, які мріють про свободу

І ці стримані патрулі, які увічнюють жах 34 кривавих років

залізної диктатури, ці вулиці стають сумними, як кладовища

Де ці чоловіки, чиї історії запитують нас, хто ми?

З цією ностальгією за поетами негритянщини

Ці пісні, що сколихнули наше дитинство, ці гріті оповідачі про рани

наші предки ще несуть наші турботи?

Далеко від непристойних кліше, яким більше нічого сказати

Нехай ця убогість не змусить нас посміхнутися!

Дитя країни, драма цілої епохи

Те, що ви переживаєте, не пощадило вас, чи не так?

Отрута дезінформації подолала істину історії

Здається, хто буде супроводжувати вас, на великий ризик вашого вигнання

Назустріч Франції, настільки щедрої та приносить прогрес

Де зневага корениться в кожному вашому кроці

Декількома словами, якщо тут панують фаталізм та ізоляція

Ненависть знайде свій відгук

А Африка вважає своїх мертвих, свої міфи і своїх ворон

Послухайте розмову крові, послухайте розмову крові, послухайте розмову крові

Слухай розмову крові, послухай розмову крові, послухай кров...