Mon Oncle - La Rue Kétanou

Avec une tête de quiconque

Il arpente les rues d’Angers

Et si vous le croisez vous ne penseriez

Peut-être pas la même chose que moi

Mais chacun voit midi à sa porte

Moi c’est du cœur à l’ouvrage

Qu’il me fredonne, qu’il me résonne

Y’a des gens qui vous résonnent

Sans qu’ils s’en aperçoivent

Moi c’est mon oncle

Avec lequel je trinque

Ces différences et son âge mûr

Me racontent des histoires

Incroyables qu’on dirait des légendes

Du feu mis à l’autel de l'église

Où il n’a jamais voulu s’marier

Quoi qu’il dise bonjour des fois mon oncle

Pour pas dire qu’on l’fait …

Il y a des gens qui se chantent

Sans qu’ils s’en aperçoivent

Moi c’est mon oncle

Avec lequel je trinque

De bonne humeur malgré son décor

Ben moi j’y crois à son cinéma

Quand j’l’accompagne jusqu'à l’autocar

Direction l’ANPE

Persuadé qu’il ne parle pas leur langue

C’est peut-être ça qui tangue

Mais ça fait tellement d’tempête qu’il essuit

Qu’finalement ben c’est d’aut’choses la vie

Il y a des gens qui sont beaux

Sans qu’ils s’en aperçoivent

Moi c’est mon oncle

Avec lequel je trinque

D’envie de tout changer ou peut-être pas

D’ailleurs un jour il passera

Me chercher oublier les valises on pourra s’tirer

Sur une île de beauté et qu’on f’ra la fête et les fous

Sans s’en rendre bien compte car finalement

Les mathématémachins ben c’est pas not' terrain

Et qu’on f’ra la fête et les fous

Sans s’en rendre bien compte

Avec mon oncle Michel

З будь-чиєю головою

Він ходить вулицями Анже

І якби ви його зустріли, ви б не подумали

Можливо, не так, як я

Але кожен бачить полудень біля своїх дверей

Мені це від душі до роботи

Нехай воно мені гуде, нехай резонує зі мною

Є люди, які з тобою резонують

Не помітивши їх

Я мій дядько

З яким я тостую

Ці відмінності і його зрілого віку

розповідай мені історії

Неймовірні, як легенди

Підпалили вівтар церкви

Де він ніколи не хотів одружитися

Що б він не говорив привіт іноді мій дядько

Не сказати, що ми це робимо...

Є люди, які співають один одному

Не помітивши їх

Я мій дядько

З яким я тостую

У гарному настрої, незважаючи на декор

Ну, я вірю в його кіно

Коли я проводжу її до автобуса

Вирушайте до ANPE

Переконаний, що він не говорить їхньою мовою

Можливо, це те, що породжує

Але це був такий шторм, що він слідує

Що зрештою, ну, життя – це інші речі

Є люди красиві

Не помітивши їх

Я мій дядько

З яким я тостую

Хочеться все змінити, а може і ні

До того ж одного дня це пройде

Забери мене, забудь про валізи, які ми можемо забрати

На острові краси ми будемо гуляти й божеволіти

Сам того не усвідомлюючи, тому що зрештою

Математика, ну, це не наша сфера

А ми будемо гуляти і збожеволіти

Сам того не усвідомлюючи

З моїм дядьком Михайлом