Парусник - Круиз

Не стоит врать глазам, ведь это снова я,

Наполнив паруса, покинул свой залив.

Плыву отсюда прочь к далёким берегам,

И снова, снова прочь, и так вот день и ночь.

Плыву отсюда прочь к далёким берегам,

И снова, снова прочь.

Так вот…

О чём тут говорить, кто знает, где причал.

Округлы паруса, и это чудеса.

И я не тот, кто маскою прикрыт,

, ни полночь, ни рассвет.

А те, кто ждут меня, пусть подождут ещё,

Округлы паруса, и это чудеса.

А те, кто ждут меня, пусть подождут.

Я с вами наяву, с другими я во сне.

С Луны и на Луну, с Луны и на Луну,

А чайки вслед кричат: «Ты потерял причал.»

Живи в ладу с собой, чтоб лодку различить,

Округлы паруса, о, это чудеса.

Не варто брехати очам, адже це знову я,

Наповнивши вітрила, покинув свою затоку.

Пливу звідси геть до далеких берегів,

І знову, знову геть, і так ось день і ніч.

Пливу звідси геть до далеких берегів,

І знову, знову геть.

Так ось…

Про що тут говорити, хто знає, де причал.

Округлили вітрила, і це дива.

І я не той, хто маскою прикритий,

, ні північ, ні світан.

А ті, хто чекають мене, нехай почекають ще,

Округлили вітрила, і це дива.

А ті, хто чекає на мене, нехай почекають.

Я з вами наяву, з іншими я у сні.

З Місяця і на Місяць, з Місяця і на Місяць,

А чайки слідом кричать: «Ти втратив причал.»

Живи в ладу з собою, щоб човен розрізнити,

Округлені вітрила, о, це дива.