Не позволяй душе лениться - Круиз

Не позволяй душе лениться

Чтоб в ступе воду не толочь

Душа обязана трудиться

И день и ночь и день и ночь

Гони её от дома к дому

Тащи с этапа на этап

По пустырю по бурелому

Через сугроб через ухаб

Не разрешай ей спать в постели

При свете утренней звезды

Держи лентяйку в чёрном теле

И не снимай с неё узды,

А дать ей вздумаешь поблажку

Освобождая от работ

Она последнюю рубашку

С тебя без жалости сорвёт

Без жалости без жалости

Без жалости

А ты хватай её за плечи

Учи и мучай дотемна

Чтоб жить с тобой по-человечьи

Училась заново она

Она рабыня и царица

Она работница и дочь

Она обязана трудиться

И день и ночь и день и ночь

Не разрешай ей спать в постели

При свете утренней звезды

Держи лентяйку в чёрном теле

И не снимай с неё узды,

А дать ей вздумаешь поблажку

Освобождая от работ

Она последнюю рубашку

С тебя без жалости сорвёт

Без жалости без жалости без жалости

Не разрешай ей спать в постели

При свете утренней звезды

Держи лентяйку в чёрном теле

И не снимай с неё узды,

А дать ей вздумаешь поблажку

Освобождая от работ

Она последнюю рубашку

С тебя без жалости сорвёт

А ты хватай её за плечи

Учи и мучай дотемна

Чтоб жить с тобой по-человечьи

Училась заново она

Она рабыня и царица

Она работница и дочь

Она обязана трудиться

И день и ночь и день и ночь

День и ночь день и ночь

День и ночь день и ночь

Не дозволяй душі лінуватися

Щоб у ступі воду не потовкти

Душа повинна працювати

І день і ніч і день і ніч

Гони її від будинку вдома до будинку

Тягни з етапу на етап

По пустирі по бурелому

Через кучугуру через вибоїн

Не дозволяй їй спати в постелі

При світлі ранкової зірки

Тримай ледарку в чорному тілі

І не знімай з неї вуздечки,

А дати їй надумаєш поблажку

Звільняючи від робіт

Вона останню сорочку

З тебе без жалю зірве

Без жалості без жалості

Без жалю

А ти хватай її за плечі

Вчи і мучай дотемна

Щоб жити з тобою по-людськи

Навчалася наново вона

Вона рабиня і цариця

Вона робітниця і дочка

Вона повинна працювати

І день і ніч і день і ніч

Не дозволяй їй спати в постелі

При світлі ранкової зірки

Тримай ледарку в чорному тілі

І не знімай з неї вуздечки,

А дати їй надумаєш поблажку

Звільняючи від робіт

Вона останню сорочку

З тебе без жалю зірве

Без жалості без жалості без жалості

Не дозволяй їй спати в постелі

При світлі ранкової зірки

Тримай ледарку в чорному тілі

І не знімай з неї вуздечки,

А дати їй надумаєш поблажку

Звільняючи від робіт

Вона останню сорочку

З тебе без жалю зірве

А ти хватай її за плечі

Вчи і мучай дотемна

Щоб жити з тобою по-людськи

Навчалася наново вона

Вона рабиня і цариця

Вона робітниця і дочка

Вона повинна працювати

І день і ніч і день і ніч

День і ніч день та ніч

День і ніч день та ніч