Невесомость - Крылья Осени

Эту весну нам не простить,

Встали часы, словно падаем в пропасть,

Как же легко всё позабыть,

И обрели мы с тобой невесомость.

Как две птицы стали белые-белые,

До утра не знали, что мы наделали.

Страсти пожар нам не залить,

Дальше Земли разнеслись наши искры,

Чистой любви соткана нить,

И, как во сне, режем воздух мы чистый.

Как две птицы стали белые-белые,

До утра не знали, что мы наделали.

Слышишь, зовут нас голоса,

Крылья несут нас в небеса.

Как две птицы стали белые-белые,

До утра не знали, что мы наделали.

Как две птицы стали белые-белые,

До утра не знали, что мы наделали.

Что мы наделали, что мы наделали.

Цієї весни нам не пробачити,

Встав годинник, немов падаємо в прірву,

Як легко все забути,

І набули ми з тобою невагомість.

Як два птахи стали білі-білі,

До ранку не знали, що ми наробили.

Пристрасті пожежу нам не залити,

Далі Землі рознеслися наші іскри,

Чистого кохання зіткана нитка,

І, як у сні, ріжемо повітря ми чисте.

Як два птахи стали білі-білі,

До ранку не знали, що ми наробили.

Чуєш, звуть нас голоси,

Крила несуть нас у небеса.

Як два птахи стали білі-білі,

До ранку не знали, що ми наробили.

Як два птахи стали білі-білі,

До ранку не знали, що ми наробили.

Що ми наробили, що ми наробили.