Дожди - Крылья Осени

С неба дожди, опять дожди,

Питер совсем как край Земли.

Я бы пришёл к тебе, прости,

Но с неба дожди, а я в пути.

С неба вода, опять вода,

Станций осенних провода,

Ты меня ждёшь сказать мне «да»,

Мне так нужны твои слова.

Осень печальная, мир одинокий,

Часто счастливый, немного жестокий,

Сквозь пелену словно чувствуя где я,

Ты мне кричишь — возвращайся скорее.

Ты мне кричишь — возвращайся скорее.

С неба дожди, опять дожди,

Морем надежд в окне огни,

Ты только верь, всё впереди,

Встретимся где нас не найти.

Осень печальная, мир одинокий,

Часто счастливый, немного жестокий,

Сквозь пелену словно чувствуя где я,

Ты мне кричишь — возвращайся скорее.

Ты мне кричишь — возвращайся скорее.

Осень печальная, мир одинокий,

Часто счастливый, немного жестокий,

Сквозь пелену словно чувствуя где я,

Ты мне кричишь — возвращайся скорее.

Ты мне кричишь — возвращайся скорее.

Скорее.

Скорее.

Скорее.

З неба дощі, знову дощі,

Пітер як край Землі.

Я би прийшов до тебе, вибач,

Але з неба дощі, а я в дорозі.

З неба вода, знову вода,

Станцій осінніх проводів,

Ти мене чекаєш сказати мені «так»,

Мені так потрібні твої слова.

Осінь сумна, світ самотній,

Часто щасливий, трохи жорстокий,

Крізь пелену ніби відчуваючи де я,

Ти мені кричиш — повертайся швидше.

Ти мені кричиш — повертайся швидше.

З неба дощі, знову дощі,

Морем надій у вікні вогні,

Ти тільки вір, все попереду,

Зустрінемось де нас не знайти.

Осінь сумна, світ самотній,

Часто щасливий, трохи жорстокий,

Крізь пелену ніби відчуваючи де я,

Ти мені кричиш — повертайся швидше.

Ти мені кричиш — повертайся швидше.

Осінь сумна, світ самотній,

Часто щасливий, трохи жорстокий,

Крізь пелену ніби відчуваючи де я,

Ти мені кричиш — повертайся швидше.

Ти мені кричиш — повертайся швидше.

Швидше.

Швидше.

Швидше.