Близко - Кравц, Бэрамэ, Карабин

Я не подпущу тебя близко.

Даже на шаг.

И ты не подпустишь к себе.

И не вернешься потерянной яхтой на пристань.

Нам не добиться возврата уже.

Так по душе.

Честно, все заколебало.

Надоело тут, хочется спрятать туда где не найдут.

Где не допустят даже в мыслях, кто были я с тобой, ты со мной, мы с тобой.

Как по болоту по колено, пол мили, как что-то сухое, что нужно срочно забить.

Здесь было много того что нужно запомнить, и еще больше того, о чем нужно

забыть.

Да, здесь немного другие люди, трава что-ли ярче, воздух посвежее.

Да и я уже не тот зеленый мальчик, который при виде тебя становится еще зеленее.

Я нужен тебе больше, чем ты мне не нужна.

Ты не нужна мне меньше,

чем я тебе когда-то.

Посмотри дружок мой, это надо ж так, еще никто не высасывал мой позитив как та

дама,

И не притягивай меня к себе.

Выбери себе цель по-реальней лучше.

И не притягивай меня к себе, мы это уже проходили, Хрен че получится.

Я не подпущу тебя близко.

Даже на шаг.

И ты не подпустишь к себе.

И не вернешься потерянной яхтой на пристань.

Нам не добиться возврата уже.

Так по душе.

Ты не подпустишь меня к себе.

Ну и правильно.

Особенно после всего,

что было между нами.

Я б и сам не подошел.

Потому что захочу, захочу так сильно, что потом не

расплачусь.

Эта правда между нами.

У меня тут девочка, а у тебя парень.

И думать о чем-то

новом как минимум сложно,

Все наши минуты, те ночи — все в прошлом.

И как-то хочется еще раз за все извиниться.

Может я был не прав, но я не врал.

И даже если б это длилось час всего, согласись, это все равно бы стоило того.

И я не скажу тебе всего этого вслух.

Типа «Привет, как дела?»

и дальше пройду,

Все будет выглядеть как глупость.

Понятно, как раньше пьяными на тусе мы друг

друга не подпустим.

Я не подпущу тебя близко.

Даже на шаг.

И ты не подпустишь к себе.

И не вернешься потерянной яхтой на пристань.

Нам не добиться возврата уже.

Так по душе.

Я не подпущу тебя близко.

Даже на шаг.

И ты не подпустишь к себе.

И не вернешься потерянной яхтой на пристань.

Нам не добиться возврата уже.

Так по душе.

Я не підпущу тебе близько.

Навіть на крок.

І ти не підпустиш до себе.

І не повернешся втраченою яхтою на пристань.

Нам не добитися повернення вже.

Так по душі.

Чесно, все завагалося.

Набридло тут, хочеться сховати туди де не знайдуть.

Де не допустять навіть у думках, хто були я з тобою, ти зі мною, ми з тобою.

Як по болоту по коліно, пів милі, як щось сухе, що треба терміново забити.

Тут було багато того, що потрібно запам'ятати, і ще більше того, про що потрібно

забути.

Так, тут трохи інші люди, трава щось яскравіше, повітря свіжіше.

Та й я вже не то зелений хлопчик, який побачивши тебе стає ще зеленішим.

Я потрібен тобі більше, ніж ти мені не потрібна.

Ти не потрібна мені менше,

чим я тобі колись.

Подивись дружок мій, це треба так, ще ніхто не висмоктав мій позитив як та

пані,

І не притягуй мене до себе.

Вибери собі мету краще краще.

І не притягуй мене до себе, ми це вже проходили, Хрін що вийде.

Я не підпущу тебе близько.

Навіть на крок.

І ти не підпустиш до себе.

І не повернешся втраченою яхтою на пристань.

Нам не добитися повернення вже.

Так по душі.

Ти не підпустиш мене до себе.

Ну і правильно.

Особливо після всього,

що було між нами.

Я б і сам не підійшов.

Тому що захочу, захочу так сильно, що потім не

розплачуся.

Це правда між нами.

У мене тут дівчинка, а у тебе хлопець.

І думати про щось

новому як мінімум складно,

Усі наші хвилини, ті ночі — все в минулому.

І якось хочеться ще раз за все вибачитись.

Може я був неправий, але я не брехав.

І навіть якщо б це тривало годину всього, погодься, це все одно було б того.

І я не скажу тобі всього цього вголос.

Типу "Привіт, як справи?"

і далі пройду,

Все виглядатиме як дурість.

Зрозуміло, як раніше п'яними на тусі ми друг

друга не підпустимо.

Я не підпущу тебе близько.

Навіть на крок.

І ти не підпустиш до себе.

І не повернешся втраченою яхтою на пристань.

Нам не добитися повернення вже.

Так по душі.

Я не підпущу тебе близько.

Навіть на крок.

І ти не підпустиш до себе.

І не повернешся втраченою яхтою на пристань.

Нам не добитися повернення вже.

Так по душі.