Эндорфин - Кравц, Андрей Аверин

Люди меняются, у всех своя голова,

Кто-то работа, кто-то наркота, кто-то сошел с ума,

Я за всех не скажу, у кого какие дела,

Но те кто меня знают, от души желают добра.

Те, кого я мелким уважал опустились до дна,

Моя бывшая щас, от кого-то родила.

Мои одноклассники уже чьи-то директора,

А я.

я вот каким-то таким был всегда.

Сначала двор и контра, первый бокал вина,

Потом любимая ушла начались тусы до утра.

Плюс тупость и суета,

Шли года: тяга, сушняк, вода.

Щас музыка и братва.

И я доволен всем сполна,

Я не человек — гора, но сила мне дана

Говорить слова, и с первых нот бита,

Когда качается моя толпа,

Это значит я жив, и не зря весь этот движняк!

Припев:

Не нам с тобой решать за других людей,

Многим терпеть, кому-то бежать, третьим лететь,

Надо ценить и уважать каждый день,

Ведь это наша жизнь, и именно она красива.

Красива, красива, красива

Если вдуматься можно вызвать выброс эндорфина.

Дедушка в 6 лет научил меня читать

И я на кухне вскоре перед бабушкой начал выступать.

«О Стихи, молодец, внучек!»

И вот спустя года со сцены я толпе уже читаю песни про с*чек.

Прошлое учит: «Ни о чем не жалей, гордись, что живёшь.»

Золотые слова,

Надо чтоб только выдержала нервная система и хватило ума.

А так у нас своя волна и мы будем на ней двигать.

Я хочу найти любовь, а не просто выебать.

Знаешь, мы можем вызвать град с дождем

И в итоге потом получится лимонад со льдом.

Главное, верить и себя не разбазарить

Среди пикселей и мазаек идти с ясными глазами,

Мир состоит из роз и тюльпанов

И жизнь каждого из нас достойна мемуаров.

Припев:

Не нам с тобой решать за других людей,

Многим терпеть, кому-то бежать, третьим лететь,

Надо ценить и уважать каждый день,

Ведь это наша жизнь, и именно она красива.

Красива, красива, красива

Если вдуматься можно вызвать выброс эндорфина.

Люди змінюються, у всіх своя голова,

Хтось робота, хтось наркоту, хтось зійшов з розуму,

Я за всіх не скажу, у кого які справи,

Але те хто мене знають, від душі бажають добра.

Ті, кого я малим поважав опустилися до дна,

Моя колишня щас, від когось народила.

Мої однокласники вже чиїсь директори,

А я.

я ось якимось таким був завжди.

Спочатку двір і контра, перший келих вина,

Потім кохана пішла почалися туси до ранку.

Плюс тупість і суєта,

Йшли роки: потяг, сушняк, вода.

Наразі музика і братва.

І я задоволений усім сповна,

Я не людина — гора, але сила мені дана

Говорити слова, і з перших нот біта,

Коли гойдається мій натовп,

Це значить я живий, і недаремно весь цей движняк!

Приспів:

Не нам із тобою вирішувати за інших людей,

Багатьом терпіти, комусь бігти, третім летіти,

Треба цінувати і поважати кожен день,

Адже це наше життя, і саме воно гарне.

Красива, гарна, гарна

Якщо вдуматись можна викликати викид ендорфіну.

Дідусь у 6 років навчив мене читати

І я на кухні незабаром перед бабусею почав виступати.

«Про Вірші, молодець, онучок!»

І ось через рік зі сцени я натовпі вже читаю пісні про с*чек.

Минуле вчить: «Ні про що не шкодуй, пишайся, що живеш.»

Золоті слова,

Треба щоб тільки витримала нервова система і вистачило розуму.

А так у нас своя хвиля і ми будемо на ній рухати.

Я хочу знайти кохання, а не просто виїбати.

Знаєш, ми можемо викликати град з дощем

І в результаті потім вийде лимонад з льодом.

Головне, вірити і себе не розбазарити

Серед пікселів і мазайок йти з ясними очима,

Світ складається з троянд і тюльпанів

І життя кожного з нас гідне мемуарів.

Приспів:

Не нам із тобою вирішувати за інших людей,

Багатьом терпіти, комусь бігти, третім летіти,

Треба цінувати і поважати кожен день,

Адже це наше життя, і саме воно гарне.

Красива, гарна, гарна

Якщо вдуматись можна викликати викид ендорфіну.