Море - Кравц

Припев:

Мне снится море, а не в бизнесе доля.

Мне снится туман, а не дым;

Но это всё — сон, а не быль.

Но оно есть, что-то такое всегда!

Я это где-то в себе храню.

И это не сон!

Это, как постоянное дежавю.

А можно ли верить тому, кто врёт себе?

Стоит ли не жить, вспоминая как было во сне?

А может быть, на этой планете открываться тем,

Чей потолок не на пульте или уйти?

А может накатить, чтобы она сняла платье

Или стоит поговорить лучше узнать её?

Надо давать надежду или отобрать её,

Как с этим засыпать вообще?

Моя жизнь ведет меня за собой,

Как женщина — нежно так, а я

Бегу за ней без одежды, как дурак,

Притом в основном в общественных местах.

Мимо многосуточных тус.

Мимо людей со вторым именем: «Жополиз».

Мимо мастеров мысли, которые нас тянут вниз

И всё это время…(мне снится море).

Со спокойными волнами, не то что на экране,

А то, что между нами, мы забываем с городами

И годами просто тупо баловать себя берегами.

В голове лишь налик.

Мы хотим, чтоб только нам дали —

Хреновы герои, которые в хлам пали.

Москва — это труба с гарью и тут я засыпаю.

Припев:

Мне снится море, а не в бизнесе доля.

Мне снится туман, а не дым;

Но это всё — сон, а не быль.

Но оно есть, что-то такое всегда!

Я это где-то в себе храню.

И это не сон!

Это, как постоянное дежавю.

Я просыпаюсь и звоню друзьям.

Я собираю в круг людей, знающих себя.

-

С такими можно и в моря.

Для меня Хип-Хоп — это искренняя *уйня.

Музыка слов, если ты понимаешь действие.

Музыка пацанов с неправильным детством.

Я уже по уши в этом городском замесе,

А всё-таки.(мне снится море).

Море позитива, море улыбок, как у детей.

Море банальных идей, море любимых гостей.

Без леса теней, где мы проводим столько дней.

Без ветров скоростей, без песков новостей.

Я хочу быть с ней!

Прибой и куча друзей;

И повторять: «Я вас всех люблю!»

Я чтоб это был не сон, а постоянное дежавю.

Припев:

Мне снится море, а не в бизнесе доля.

Мне снится туман, а не дым;

Но это всё — сон, а не быль.

Но оно есть, что-то такое всегда!

Я это где-то в себе храню.

И это не сон!

Это, как постоянное дежавю.

Приспів:

Мені сниться море, а не в бізнесу частка.

Мені сниться туман, а не дим;

Але це все — сон, а не биль.

Але воно є, щось таке завжди!

Я це десь у собі зберігаю.

І це не сон!

Це як постійне дежавю.

А чи можна вірити тому, хто бреше собі?

Чи варто не жити, згадуючи як було у сні?

А може бути, на цій планеті відкриватися тим,

Чия стеля не на пульті чи піти?

А може накотити, щоб вона зняла сукню

Чи варто поговорити краще дізнатися про неї?

Треба давати надію чи відібрати її,

Як із цим засипати взагалі?

Моє життя веде мене за собою,

Як жінка — ніжно так, а я

Біжу за нею без одягу, як дурень,

Причому в основному в громадських місцях.

Повз багатодобовий тус.

Повз людей з другим ім'ям: «Жополіз».

Повз майстрів думки, які нас тягнуть вниз

І весь цей час ... (Мені сниться море).

З спокійними хвилями, не що що на крані,

А те, що між нами, ми забуваємо з містами

І роками просто тупо балувати себе берегами.

У голові лише готівка.

Ми хочемо, щоб тільки нам дали—

Хренові герої, які в хлам впали.

Москва — це труба з гаром і тут я засинаю.

Приспів:

Мені сниться море, а не в бізнесу частка.

Мені сниться туман, а не дим;

Але це все — сон, а не биль.

Але воно є, щось таке завжди!

Я це десь у собі зберігаю.

І це не сон!

Це як постійне дежавю.

Я прокидаюся і дзвоню друзям.

Я збираю в коло людей, які знають себе.

-

З такими можна і моря.

Для мене «Хіп-Хоп» — це щира схованка.

Музика слів, якщо ти розумієш дію.

Музика пацанів із неправильним дитинством.

Я вже по вуха в цьому міському замісі,

А все-таки.(Мені сниться море).

Море позитиву, море усмішок, як у дітей.

Море банальних ідей, море улюблених гостей.

Без лісу тіней, де ми проводимо стільки днів.

Без вітрів швидкостей, без пісків новин.

Я хочу бути з нею!

Прибій і купа друзів;

І повторювати: «Я вас всіх люблю!»

Я щоб це був не сон, а постійне дежавю.

Приспів:

Мені сниться море, а не в бізнесу частка.

Мені сниться туман, а не дим;

Але це все — сон, а не биль.

Але воно є, щось таке завжди!

Я це десь у собі зберігаю.

І це не сон!

Це як постійне дежавю.