Вот он Я - Кирилл Комаров

Ой вы, гончие, вот он я.

Весь тут, до последней крошки.

Вам бы ввек не догнать меня,

Кабы я да не устал немножко.

Ох, я бы взял ещё вверх,

Да я бы взял ещё круче.

Только вот неудачный век,

Вот такой неприятный случай.

По снегу знавал снег.

По солнышку путь к дому.

По людям узнавал век,

По бесам узнавал омут.

Ох, кабы я копил масть,

Да кабы я берёг нервы --

А я любил гулять всласть,

Да я любил ходить в черву.

Ноне время больших дел.

Кому слава, кого на кол.

Только я-то не о том пел,

Только я-то не о том плакал.

Облетает в лесу клён.

Зацветает в саду вишня.

Третий лишний всегда влюблён,

Я тебе пою, третий лишний.

Ой, вся моя любовь тут,

До кровиночки, до крошки.

Ты потуже наложи жгут,

Я ещё-да поживу немножко.

Я ещё полюблю всласть,

Я ещё оголю нервы.

Я не стану выбирать масть,

Я зайду, как всегда, в черву.

Спаси, Господи, вот он я.

Вот чем моя душа дышит.

В небе алая полынья,

Кому надо, тот всё услышит.

Ой ви, гончі, ось він я.

Весь тут, до останньої крихти.

Вам би ніколи не наздогнати мене,

Якби я так не втомився трошки.

Ох, я би взяв ще вгору,

Так би я взяв ще крутіше.

Тільки ось невдале століття,

Ось такий неприємний випадок.

За снігом знав сніг.

По сонечку шлях до будинку.

По людям дізнавався вік,

По біса дізнавався вир.

Ох, якби я копив масть,

Так, щоб я берег нерви -

А я любив гуляти досхочу,

Так, я любив ходити в черву.

Алене час великих справ.

Кому слава, кого на кол.

Тільки я не про то співав,

Тільки я не тому плакав.

Облітає в лісі клен.

Зацвітає в саду вишня.

Третій зайвий завжди закоханий,

Я тобі співаю, третій зайвий.

Ой, все моє кохання тут,

До кровиночки, до крихти.

Ти потуж наклади джгут,

Я ще поживу трошки.

Я ще полюблю вдосталь,

Я ще оголю нерви.

Я не стану вибирати масть,

Я зайду, як завжди, в черву.

Врятуй, Господи, ось він я.

Ось чим душа моя дихає.

У небі червоний полин,

Кому треба, той усе почує.