Ворожба - Кирилл Комаров

Ворожба

Нынче в небе темно.

Научи, как мне быть.

Раскрутись, моё веретено, размотай свою нить.

Уведи меня вдаль, стужа там али зной,

Та сестрица, чьё имя -- Печаль, пойдёт рядом со мной.

Там, вдалеке, снег заносит следы.

Там, вдалеке, чёрный ворон кружит.

Там, вдалеке, недалеко до беды.

Но там, вдалеке, кто-то мне ворожит.

Снегу -- сыпать, ливню -- лить,

Веретёнце, разматывай нить!

Уводи за собой, за леса, за моря,

Там сестрица, чьё имя -- Любовь, поцелует меня.

Приворотным питьём напоив на заре,

Она скажет: «Теперь мы пойдём к нашей третьей сестре.»

Там, вдалеке, в реках нету воды.

Там, вдалеке, волк мой путь сторожит.

Там, вдалеке, недалеко до беды.

Но там, вдалеке, кто-то мне ворожит.

Ветру -- веять, волку -- выть,

Веретёнце, разматывай нить!

Не петляй мне назло, не порви нить сглупа.

Ох, немало завяжет узлов на той нитке судьба.

Но настанет пора, закачается твердь,

И узлы все распутает третья сестра,

Потому что её имя -- Смерть.

Там, вдалеке, в небе нет ни звезды.

Там, вдалеке, земля под ногами дрожит.

Там, вдалеке, недалеко до беды.

И я хочу знать, кто там мне ворожит.

Что мне делать?

как мне быть?

Веретёнце, разматывай нить!

Нынче в небе темно… В небе темно…

Ворожба

Нині в небі темно.

Навчи, як мені бути.

Розкрутися, моє веретено, розмотаю свою нитку.

Введи мене в далечінь, стужа там або спека,

Та сестриця, чиє ім'я — Сум, піде поруч зі мною.

Там, далеко, сніг заносить сліди.

Там, далеко, чорний ворон кружляє.

Там, вдалині, недалеко до біди.

Але там, вдалині, хтось мені ворожить.

Снігу - сипати, зливу - лити,

Веретенце, розмотує нитку!

Забирай за собою, за ліси, за моря,

Там сестриця, чиє ім'я - Любов, поцілує мене.

Приворотним питтям напоївши на зорі,

Вона скаже: «Тепер ми підемо до нашої третьої сестри.»

Там, вдалині, в річках немає води.

Там, далеко, вовк мій шлях стереже.

Там, вдалині, недалеко до біди.

Але там, вдалині, хтось мені ворожить.

Вітру - віяти, вовку - вити,

Веретенце, розмотує нитку!

Не петляй мені на зло, не порви нить дурна.

Ох, чимало зав'яже вузлів на тій нитці доля.

Але настане пора, закачається твердь,

І вузли все розплутає третя сестра,

Тому що її ім'я - Смерть.

Там, вдалині, в небі немає жодної зірки.

Там, далеко, земля під ногами тремтить.

Там, вдалині, недалеко до біди.

І я хочу знати, хто там мені ворожить.

Що мені робити?

як мені бути?

Веретенце, розмотує нитку!

Нині в небі темно... У небі темно...