Пока зима не уйдёт - Кирилл Комаров

Ты наденешь мой серый поношенный свитер.

Сядешь ближе к огню, вся закутана в плед.

Мороз царапает кожу, но теперь мы с ним квиты.

Ни у него, ни у нас козырей больше нет.

Припев:

И ты будешь петь тихую песню,

И метель за окном тебе подпоёт.

Ты и я всегда будем вместе,

Но лишь до тех пор, пока зима не уйдёт.

Часы будут течь и впадать в бесконечность.

Никто не окликнет нас по именам.

Никто не придёт, чтоб уберечь нас

От того, что уже приближается к нам.

Припев.

Откуда нам знать, что станется с нами?

Откуда нам ждать дурных новостей?

Поле полно замёрзшими ямщиками,

Теми, кто пел, да не гнал лошадей.

Припев.

Ти одягнеш мій сірий поношений светр.

Сядеш ближче до вогню, вся закутана в плед.

Мороз дряпає шкіру, але тепер ми знімемо квити.

Ні у нього, ні у нас козирів більше немає.

Приспів:

І ти співатимеш тиху пісню,

І завірюха за вікном тобі підспіває.

Ти і я завжди будемо разом,

Але тільки до тих пір, поки зима не піде.

Годинник буде текти і впадати в нескінченність.

Ніхто не окликне нас за іменами.

Ніхто не прийде, щоб уберегти нас

Від того, що вже наближається до нас.

Приспів.

Звідки нам знати, що станеться з нами?

Звідки нам чекати поганих новин?

Поле повно замерзлими ямщиками,

Тими, хто співав, та не гнав коней.

Приспів.