Любви больше здесь нет - Кирилл Комаров

Наверно, ночь могла бы быть длинней,

Наверно, ветер мог бы дуть сильней,

Наверно, если бы я был умней,

Я бы остался с ней.

Но ветер стих и умерла луна,

В том, что случилось, есть моя вина,

Когда она очнулась ото сна,

Она была одна.

Припев:

Теперь, зови не зови, не услышишь ответ.

Теперь мы поем о любви, которой больше здесь нет.

Любви больше здесь нет.

Наверно, ночь могла бы быть бела,

Наверно, ветер не желал нам зла,

Наверно, если бы она зажгла

Огонь, ушла бы мгла.

Но ночь была темна да холодна,

В том, что случилось, есть её вина,

Она ушла на дно, но ей со дна

Луна была не видна.

Припев

Наверно, можно жить и без тепла,

Наверно, все на свете -- пыль-зола,

Наверно, если бы любовь могла

Согреть, я бы сгорел дотла.

Но нет над нами больше той луны,

И нет твоей, и нет моей вины,

Слова любви, наверно, не верны,

И мы не влюблены.

Припев

Напевно, ніч могла бути довшою,

Напевно, вітер міг би дути сильніше,

Напевно, якщо я був розумніший,

Я би залишився з нею.

Але вітер стих і помер місяць,

У тому, що трапилося, є моя вина,

Коли вона прокинулася від сну,

Вона була одна.

Приспів:

Тепер, клич не клич, не¦почуєш відповідь.

Тепер ми співаємо про любов, якого більше тут немає.

Кохання більше тут немає.

Напевно, ніч могла бути біла,

Напевно, вітер не бажав нам зла,

Напевно, якби вона запалила

Вогонь, пішла би імла.

Але ніч була темна та холодна,

У тому, що трапилося, є її вина,

Вона пішла на дно, але з дна

Місяць був невидимий.

Приспів

Напевно, можна жити і без тепла,

Напевно, все на світі - пил-зола,

Напевно, якщо б любов могла

Зігріти, я би згорів вщент.

Але немає над нами більше того місяця,

І немає твоїй, і немає моєї провини,

Слова любові, мабуть, не вірні,

І ми не закохані.

Приспів