Городским сумасшедшим - KDRR

Где накрыло – там и дом.

Все 365 дней в году.

Пусть все вокруг вверх дном, пока нас много, я не пропаду.

Нам бич-пакет.

Им бизнес-ланч, геморрой, гастрит, цингу.

И подыхать за монитором, вставая по звонку.

Мы отличаемся от них, и нам не стыдно нихуя!

Ведь жить не ради выходных – рецепт бессмертия.

В мир дорогих машин, счетов и замудренных слов

Я дверь давно закрыл и выбросил ключи от всех замков.

Эка унылая потеха, ведь вся их жизнь – лишь пара строк.

Три спиногрыза, ипотека, Тайланд, форд-фокус, гроб.

А нам – ночное небо, кайф и свет неоновых огней.

Такая вандерфул, бля, лайф у странных и смешных людей.

Когда нам нахер нужен и кол, и двор, валютный счет,

Нам нужно лето, ветер, лужи.

И мы кричим: «Давай еще!»

На мыло роботов в костюмах.

В пизду их нудный зоопарк.

И аромат блатных парфюмов, и рабство пластиковых карт!

Мы отличаемся от них, и нам не стыдно нихуя!

Ведь жить не ради выходных – рецепт бессмертия.

В мир дорогих машин, счетов и замудренных слов

Я дверь давно закрыл и выбросил ключи от всех замков.

И выбросил ключи от всех замков.

И выбросил ключи от всех замков.

Де накрило – там і будинок.

Усі 365 днів на рік.

Нехай все навколо вгору дном, поки нас багато, я не пропаду.

Нам бич-пакет.

Їм бізнес-ланч, геморой, гастрит, цингу.

І подихати за монітором, встаючи за дзвінком.

Ми відрізняємося від них, і нам не соромно ніхуючи!

Адже жити не заради вихідних – рецепт безсмертя.

У світ дорогих машин, рахунків та мудрих слів

Я двері давно зачинив та викинув ключі від усіх замків.

Така сумна потіха, адже все їхнє життя – лише кілька рядків.

Три спиногризи, іпотека, Тайланд, форд-фокус, труна.

А нам – нічне небо, кайф та світло неонових вогнів.

Така вандерфул, бля, лайф у дивних та кумедних людей.

Коли нам нахер потрібен і кіль, і двір, валютний рахунок,

Нам потрібне літо, вітер, калюжі.

І ми кричимо: "Давай ще!"

На мило роботів у костюмах.

У пізді їх нудний зоопарк.

І аромат блатних парфумів, і рабство пластикових карток!

Ми відрізняємося від них, і нам не соромно ніхуючи!

Адже жити не заради вихідних – рецепт безсмертя.

У світ дорогих машин, рахунків та мудрих слів

Я двері давно зачинив та викинув ключі від усіх замків.

І викинув ключі від усіх замків.

І викинув ключі від усіх замків.