En la Madrugada - Julio Sosa, Orquesta de Leopoldo Federico

Una esquina de ayer

en las horas que el sol

hace rato apoliya

y en la silla de un bar

una dama vulgar

y un bacán que la afila.

con el dedo un gran señor manda otra vuelta.

Un saludo cordial

y el silbato alegrón

de un vapor al llegar.

Arrabaleros cafetines

donde empeñan sus abriles

las muchachas de percal

y entre las copas sin historia

cada historia es una copa

que derrama la ciudad.

El invento tragavento

suelta música de jazz…

Muchachitas de ojos tristes

que nos vienen a esperar…

Y un varón del novecientos,

descontento,

que reclama su gotán.

Un rayito de luz

va cargando su cruz

por la calle desierta

y en la acera un galán

que abrocha el gabán

Allá arriba el cielo arrimado a una puerta.

Allá arriba en el cielo azul se despereza…

Palidez de otro mantel sobre la mesa

Y después, al partir,

moneditas de sol

sobre el amanecer.

куточок вчорашнього дня

в години, коли сонце

Аполія трохи тому

і в кріслі бару

вульгарна дама

і бакан, який його загострює.

своїм пальцем великий лорд наказує ще один поворот.

З повагою

і щасливий свисток

пароплава після прибуття.

arrabaleros cafetines

де закладають свої апріли

ситцеві дівчата

і між кубками без історії

кожна історія - чаша

що виливає місто

Винахід ковтання

випустити джазову музику...

Маленькі дівчатка з сумними очима

які прийшли нас чекати...

І чоловік з дев'ятисот,

невдоволення,

хто претендує на свій gotán.

промінь світла

він несе свій хрест

пустельною вулицею

а на тротуарі галант

що застібає пальто

Там нагорі небо притулилося до дверей.

Там, у синьому небі, він тягнеться...

Блідість іншої скатертини на столі

А потім, відходячи,

сонячні монети

про схід сонця