La Fille De La Véranda - Julien Clerc, Marc Lavoine

Et si jamais je vous disais,

Ce qui fait tous mes regrets

Mes regrets

Le désespoir de mes nuits

Et le vide de ma vie

De ma vie…

De ma pauvre vie…

La fille de la véranda

Que je n’ai vue qu’une fois

La fille de la véranda

Que je n’ai vue qu’une fois

Comment peut-on être amoureux

D’une ombre blanche aux yeux bleus?

Aux yeux bleus

Je donnerais le paradis

Pour ne pas trouver l’oubli

Et l’oubli

Dans ma pauvre vie

La fille de la véranda

Que je n’ai vue qu’une fois

La fille de la véranda

Que je n’ai vue qu’une fois

Ce soir-là, il faisait frais

J'étais peu couvert il est vrai

Je crois bien que je rêvais

Un rêve que jamais

Je ne caresserai

Et j’abandonne les lévriers

À leur démarche lassée

Compassée…

Et aux fureurs d’un vent mauvais

J’abandonne tous mes regrets

Mes regrets

Tous mes beaux regrets…

La fille de la véranda

Que je n’ai vue qu’une fois

La fille de la véranda

Que je n’ai vue qu’une fois

Що якби я колись тобі сказав,

Що змушує мене шкодувати

Мої жаль

Відчай моїх ночей

І порожнеча мого життя

Мого життя…

Про моє бідне життя...

Дівчина на веранді

Що я бачив лише раз

Дівчина на веранді

Що я бачив лише раз

Як можна бути закоханим

Біла тінь з блакитними очима?

З блакитними очима

Я б дала небо

Щоб не знайти забуття

І забуття

У моєму бідному житті

Дівчина на веранді

Що я бачив лише раз

Дівчина на веранді

Що я бачив лише раз

Тієї ночі було прохолодно

Я був під прикриттям, це правда

Я вірю, що мріяв

Мрія, ніж будь-коли

не буду пестити

І я відмовляюся від хортів

На їхню втомлену ходу

Милосердний…

І до люті злого вітру

Я відмовляюся від усіх своїх жалів

Мої жаль

Всі мої прекрасні жаль...

Дівчина на веранді

Що я бачив лише раз

Дівчина на веранді

Що я бачив лише раз