Souffrir par toi n'est pas souffrir (en duo avec Francis Cabrel) - Julien Clerc, Francis Cabrel

Si un jour tu veux revenir

Sans mots, sans pleurs, sans même sourire

Négligemment et sans te retenir

Sans farder du passé tout l’avenir…

Le soir quand je te vois sourire

Sur cette photo qui ne veut rien dire

Sous ta vieille lampe qui tremble et chavire

Tu viens grimacer dans mes souvenirs

Maintenant, comme avant,

Doucement, sans pâlir, sans mentir, sans souffrir…

Aujourd’hui, je te dis:

Souffrir par toi n’est pas souffrir,

C’est comme mourir ou bien faire rire

C’est s'éloigner du monde des vivants

Dans la forêt, voir l’arbre mort seulement.

Comme un jour tu viendras sûrement

Dans ce salon qui perd son temps,

Ne parlons plus jamais de nos déserts…

Et si tu restes je mets le couvert

Maintenant, comme avant,

Doucement, sans pâlir, sans mentir, sans souffrir

Aujourd’hui, je te dis:

Tous les voyages ne veulent rien dire

Je sais des choses qui te feraient rire

Moi qui entassais des souvenirs par paresse

Ce sont tes vieux chandails que je caresse

Maintenant, comme avant, doucement

Restons-en au présent pour la vie,

Aujourd’hui, reste ici

Якщо одного дня ти захочеш повернутися

Без слів, без сліз, навіть без усмішки

Недбало і не стримуючись

Не приховуючи все майбутнє від минулого...

Вночі, коли я бачу, як ти посміхаєшся

На цій картинці це нічого не означає

Під твоєю старою лампою, що тремтить і перекидається

Ти кривишся в моїх спогадах

Тепер, як і раніше,

Ніжно, не блідаючи, не лежачи, не страждаючи...

Сьогодні я кажу тобі:

Страждати для тебе - це не страждати,

Це наче померти чи надто насміхатися

Це тікає зі світу живих

У лісі бачите лише мертве дерево.

Як одного дня ти обов'язково прийдеш

У цій вітальні, яка витрачає свій час,

Давайте більше ніколи не говоримо про наші пустелі...

І якщо ти залишишся, я накриваю стіл

Тепер, як і раніше,

Ніжно, не блідаючи, не лежачи, не страждаючи

Сьогодні я кажу тобі:

Усі поїздки нічого не значать

Я знаю речі, які змусять тебе сміятися

Я, який з ліні накопичував спогади

Це твої старі светри я песщу

Тепер, як і раніше, ніжно

Залишаймося в сьогоденні на все життя,

Сьогодні залишайся тут