Завтра больше не будет - Johnyboy

Все эти годы мы проживали без риска,

Но вдруг все закричали, что апокалипсис близко

Жить не более дня похоже нам всем осталось,

А значит нам надо встать, устроить вселенский хаос

Мы богам за тысячи лет нормативы не знали

Завтра потухнет солнце и антарктида расстает

Пропадёт электричество, гравитацию к чёрту,

А значит живя, как жили, просчитались мы в чём-то

Высшие силы покроют наше логово пеплом

В нас летят астероиды, метеоры, кометы

Смещение плит тектонических, ураганы и ливни

Вообщем всё человечество, как бы погибнет

Воины все прекратятся, террористы умрут

И провалятся в лаву все правительства вдруг,

Но не будем мы ныть, как будут ныть миллиарды

С тобой уйдём одновременно и мы действительно рады

Мы незнакомые люди, но завтра больше не будет,

А значит делать мы можем всё только, то что возможно.

— 2 раза

Вся моя жизнь — серые будни офисного планктона

Живу, мечтаю все годы о работе я за кордоном

И лишь весть о конечной фазе для планеты

Убедила меня сразу сбежать на край света

Едва сойдя с самолета в неизведанных землях

Среди бунтующей паники я встретил тебя

Твой взгляд говорящий: «Была, наверное, не с тем я»

Дал понять, что не с той годы бредил и я

Мы все поняли сразу, взялись за руки крепко

На угнанной яхте мы помчали к закату

Жаль, что прошлые дни просто канули в лету

И лишь последняя пара часов кончается так вот

На суше, оставив наши копилки с проблемами

Каждый из нас с цепи бытовухи будто бы слез

И мы встретили счастье и парили по небу бы

Обними меня, милая, через минуту конец

Мы незнакомые люди, но завтра больше не будет,

А значит делать мы можем всё только, то что возможно

Мы незнакомые люди, но завтра больше не будет,

А значит делать мы можем всё только, то что возможно

Прием, человечество — это конец света

С каждым днем планета все больше, по мне, слепла

Вы в меня не верили и ваша шайка забыла

Что я уже приходил к вам и дышать вам в затылок мне пришлось снова

Вы посмотрите вокруг

Всюду наркомания, коррупция, взрывы

Из-за загрязнения воздуха вашу обитель убьют

Пока главы ваших стран просто плюются вам в спины

Ты — человек.

Очухайся, слышишь?

Эй?

Ты не мелкое чучело наподобие мышек, вшей

И живешь ты не с теми, и живешь ты не там

Коль не изменишься ты вместе с миром — уйдешь вникуда

Сейчас свое счастье вы действительно вновь нашли

Окей, финал печальный давайте отменим,

Но извлеките мораль из событий сегодняшних

Каждый день надо вам проживать как последний

Мы незнакомые люди, но завтра больше не будет,

А значит делать мы можем всё только, то что возможно

Мы незнакомые люди, но завтра больше не будет,

А значит делать мы можем всё только, то что возможно

Всі ці роки ми проживали без ризику,

Але раптом усі закричали, що апокаліпсис близько

Жити не більше дня схоже нам усім залишилося,

А значить нам треба встати, влаштувати вселенський хаос

Ми богам за тисячі років нормативи не знали

Завтра згасне сонце і Антарктида розстається

Пропаде електрика, гравітацію до чорта,

А значить живучи, як жили, прорахувалися ми в чомусь

Вищі сили покриють наше лігво попелом

У нас летять астероїди, метеори, комети

Зміщення плит тектонічних, урагани та зливи

Взагалі все людство, як би загине

Воїни всі припиняться, терористи помруть

І проваляться в лаву всі уряди раптом,

Але не будемо ми нити, як скиглитимуться мільярди

З тобою підемо одночасно і ми дійсно раді

Ми незнайомі люди, але завтра більше не буде,

А значить робити ми можемо все тільки, те що можливо.

- 2 рази

Все моє життя — сірі будні офісного планктону

Живу, мрію всі роки про роботу я за кордоном

І тільки звістка про кінцеву фазу для планети

Переконала мене одразу втекти на край світу

Ледь зійшовши з літаки в незвіданих землях

Серед бунтуючої паніки я зустрів тебе

Твій погляд говорить: «Була, напевно, не тем я»

Дав зрозуміти, що не з того року марив і я

Ми все зрозуміли відразу, взялися за руки міцно

На викраденій яхті ми помчали до заходу сонця

Шкода, що минулі дні просто канули в льоту

І лиш остання пара годин кінчається так от

На суші, залишивши наші скарбнички з проблемами

Кожен з нас з ланцюга побутової ніби сліз

І ми зустріли щастя і парили по небу би

Обійми мене, люба, через хвилину кінець

Ми незнайомі люди, але завтра більше не буде,

А значить робити ми можемо все тільки, те що можливо

Ми незнайомі люди, але завтра більше не буде,

А значить робити ми можемо все тільки, те що можливо

Прийом, людство — це кінець світу

З кожним днем ​​планета все більше, на мене, сліпла

Ви мені не вірили і ваша зграя забула

Що я вже приходив до вас і дихати вам в потилицю мені довелося знову

Ви подивіться навколо

Всюди наркоманія, корупція, вибухи

Через забруднення повітря вашу обитель уб'ють

Поки що глави ваших країн просто плюються вам у спини

Ти людина.

Отямися, чуєш?

Гей?

Ти не дрібне опудало на зразок мишок, вошей

І живеш ти не з теми, і живеш ти не там

Якщо не змінишся ти разом із світом — підеш унікуди

Зараз своє щастя ви дійсно знову знайшли

Окей, фінал сумний давайте скасуємо,

Але витягніть мораль з сьогоднішніх подій

Щодня треба вам проживати як останній

Ми незнайомі люди, але завтра більше не буде,

А значить робити ми можемо все тільки, те що можливо

Ми незнайомі люди, але завтра більше не буде,

А значить робити ми можемо все тільки, те що можливо